Тривожний розлад чи звичайна тривога: як відрізнити

Тривога знайома кожному. Перед важливою зустріччю, іспитом чи складною розмовою вона допомагає мобілізуватися та швидше реагувати на небезпеку. Але іноді цей стан не минає навіть тоді, коли реальної загрози вже немає.

У такому разі людина може не лише постійно хвилюватися, а й відчувати прискорене серцебиття, запаморочення, біль у шиї чи спині, нестачу повітря або проблеми зі шлунком.

У новому випуску «Зеленого подкасту» психіатриня Оксана Ведь пояснила, як відрізнити нормальну тривогу від тривожного розладу та чому цей стан так сильно впливає на тіло.

Як зрозуміти, що це вже тривожний розлад?

За словами лікарки, сама по собі тривога є нормальною реакцією організму.

Коли людина стикається зі стресом або небезпекою, система тривоги активується, допомагає впоратися із ситуацією, а потім поступово повертається до звичного стану.

При тривожному розладі цього не відбувається.

Психіатриня пояснює, що підвищена тривога зберігається щонайменше пів року, виникає більшість днів і починає впливати на роботу, сон, навчання, стосунки та інші сфери життя.

Які симптоми тривожного розладу не можна ігнорувати?

Тривожний розлад — це не лише постійні переживання.

За словами Оксани Ведь, людина може помічати:

• постійне внутрішнє напруження;
• втому та виснаження;
• порушення сну;
• зміни апетиту;
• дратівливість;
• погіршення концентрації;
• проблеми з пам'яттю;
• труднощі з прийняттям рішень.

Однією з характерних ознак є нескінченне прокручування думок: «А що, якщо...», «А раптом...», «Чи правильно я зробив?».

Чому тривожний розлад проявляється через тіло?

Психіатриня наголошує: тривога — це не лише емоція, а й фізіологічна реакція.

Коли мозок сприймає ситуацію як небезпечну, активується мигдалеподібне тіло, яке запускає реакцію «бий, тікай або завмри».

Організм починає готуватися до порятунку, навіть якщо реальної загрози немає.

Саме тому з'являються фізичні симптоми.

Чому при тривозі сильно б'ється серце та паморочиться голова?

Щоб людина могла швидше втекти від небезпеки, серце починає працювати інтенсивніше, а дихання прискорюється.

Через зміни газообміну може виникати запаморочення.

Чому болять шия, спина та голова?

Під час тривоги м'язи постійно залишаються напруженими.

Якщо цей стан триває довго, напруга стає хронічною, що може викликати біль у шиї, плечах, спині та голові.

Чому виникають нудота та проблеми з кишківником?

У момент небезпеки організм відкладає процеси, які не є першочерговими для виживання.

Через це можуть виникати нудота, часті позиви до туалету, розлади травлення або блювання.

Чому при тривозі здається, що не вистачає повітря?

Прискорене дихання змушує людину більше прислухатися до свого стану.

Через це може виникати відчуття нестачі повітря, хоча легені працюють нормально.

Чому при тривозі важко думати та приймати рішення?

За словами психіатрині, мозок людини постійно аналізує можливі ризики.

Через це виникають нескінченні сумніви й складно навіть у простих ситуаціях зробити вибір.

Такий стан поступово виснажує й забирає багато енергії.

Коли варто звернутися до психіатра?

Насторожити має не лише сама тривога, а й її вплив на повсякденне життя.

Якщо вона триває місяцями, заважає працювати, спати, відпочивати, змушує уникати звичних справ або постійно супроводжується фізичними симптомами, це привід звернутися до фахівця.

Тривога є нормальною частиною життя. Але якщо вона не минає, поступово виснажує та починає визначати вашу поведінку, це може свідчити про тривожний розлад.

При цьому прискорене серцебиття, запаморочення, біль у м'язах, нудота чи відчуття нестачі повітря не означають, що людина «вигадує» проблему. Це реальні фізіологічні реакції організму на тривалий стан тривоги.

Більше про те, як працює тривога, чому виникають панічні атаки та коли варто звернутися по допомогу, дивіться у новому випуску «Зеленого подкасту» з психіатринею Оксаною Ведь.

https://www.youtube.com/watch?v=NWmjCfdD3aU