Чому люди з тривожним розладом починають уникати звичних справ: пояснення психіатрині

Людина з тривожним розладом далеко не завжди виглядає стривоженою. Багато хто продовжує працювати, спілкуватися та жити звичним життям. Але з часом тривога може почати непомітно змінювати повсякденні звички.

Спочатку людина відмовляється від однієї ситуації, яка викликає дискомфорт. Потім — від ще однієї. Згодом маршрутів, місць і подій, яких хочеться уникнути, стає дедалі більше.

У новому випуску «Зеленого подкасту» психіатриня Оксана Ведь пояснила, чому це відбувається і як формується так звана захисна поведінка.

Чому люди з тривожним розладом починають уникати звичних справ?

За словами психіатрині, причина не в тому, що людина стає лінивою або замкнутою.

Після сильного нападу тривоги чи панічної атаки мозок починає запам'ятовувати обставини, у яких це сталося. Якщо людині стало погано в метро, магазині чи за кермом, саме ці місця можуть почати асоціюватися з небезпекою.

Наступного разу мозок намагатиметься будь-якою ціною уникнути повторення цього досвіду.

Як формується захисна поведінка?

Психіатриня пояснює, що людина починає шукати способи почуватися безпечніше.

Наприклад, перестає їздити громадським транспортом, уникає людних місць або не виходить із дому сама.

Іноді з'являються й інші звички: постійно носити із собою ліки, пляшку води чи просити когось із близьких супроводжувати її.

Такі дії справді можуть ненадовго зменшити тривогу, але водночас закріплюють у мозку думку, що без цих «запобіжників» ситуація є небезпечною.

Чому уникнення лише посилює тривогу?

Коли людина щоразу уникає ситуації, яка її лякає, мозок не отримує можливості переконатися, що реальної загрози немає.

Навпаки, він ще більше зміцнюється в переконанні, що небезпека справді існує.

Саме тому з часом перелік місць і ситуацій, яких людина боїться, може лише збільшуватися.

Чи означає це, що потрібно змушувати себе?

Ні.

За словами Оксани Ведь, важливо не просто «перетерпіти» страх, а поступово працювати з його причинами. Саме тому лікування тривожних розладів часто поєднує психотерапію та, за потреби, медикаментозну підтримку.

Під час психотерапії людина вчиться по-новому реагувати на тривожні думки та поступово повертається до ситуацій, яких почала уникати.

Якщо через тривогу ви дедалі частіше відмовляєтеся від звичних справ, змінюєте маршрути, уникаєте громадських місць або не можете вийти з дому без «страховки», це не означає, що ви стали слабшими. Так може проявлятися тривожний розлад.

Що раніше людина звернеться по допомогу, то легше розірвати коло тривоги й уникнення та повернутися до звичного життя.

Більше про те, як тривога змінює поведінку людини і чому виникає захисна поведінка, дивіться у новому випуску «Зеленого подкасту» з психіатринею Оксаною Ведь.

https://www.youtube.com/watch?v=NWmjCfdD3aU&t=45s