Чорна п’ятниця: терапія шопінгом і коли це стає небезпечним для здоров’я

Вже стартує рекламна кампанія Чорної п’ятниці — для шопоголіків це майже свято. Ми розібралися, у яких випадках шопінг може бути корисною терапією, а коли стає небезпечним для ментального здоров’я та перетворюється на проблему.

Користь від шопінгу

У роботі«Емоційні аспекти терапії шопінгом» (2024) зазначається: мета шопінгу може бути пов'язана з покращенням настрою — так звана «ритейл-терапія». Це коли людина використовує покупки як спосіб вираження та регулювання своїх емоцій.

Наприклад, дослідження Atalay & Meloy показало, що коли люди у поганому настрої щось купують, навіть дрібницю, це може допомогти відчути контроль над ситуацією та знизити почуття безсилля.

«Ритейл-терапія» може давати емоційний підйом: шопінг стає способом переключення, джерелом  приємних емоцій і відчуття винагороди.

Дослідження свідчать: коли фінансове становище стабільне, покупки як разова поведінка можуть позитивно впливати на настрій без негативних наслідків.

Як правильно застосовувати терапію шопінгом

Використовуйте шопінг як тимчасовий спосіб перемкнутися — після складного дня, коли потрібна коротка перерва чи емоційне перезавантаження.

Важливо, щоб людина усвідомлювала: це її бажання, потреба, і на покупки є кошти, а не просто імпульсивне рішення.

Шопінг не повинен замінювати інші здорові способи зняти напругу — сон, фізичну активність, спілкування чи хобі.

Обирайте речі, які приносять реальну радість чи користь, а не просто “щось, щоб заспокоїтись”.

Дослідження показують, що більшість людей, які застосовують шопінг як спосіб покращення настрою, не жалкують про свої покупки та не мають фінансових проблем.

Та важливо пам’ятати: ритейл-терапія — не заміна психотерапії, якщо є глибші емоційні чи психічні труднощі.

Терапія шопінгом справді працює

• якщо шопінг контрольований, осмислений і не шкодить бюджету;
• коли покупки дають короткий позитивний імпульс, а не стають способом уникати реальності;
• якщо людина може легко відмовитись від покупки, не відчуваючи сильного дискомфорту.

Коли шопінг стає ризикованим

Якщо у людини є розлади настрою, як-то тривожність, імпульсивність — і шопінг використовується як основний спосіб “відключитися” від емоцій. Це підвищує ризик розвитку проблемної поведінки.

Дослідження 2025 року показує зв’язок між імпульсивністю та компульсивним шопінгом. Тобто для імпульсивних людей із низьким самоконтролем покупки можуть бути небезпечними.

Якщо шопінг стає єдиним способом впоратися зі стресом, самотністю або негативними емоціями — це тривожний сигнал.

Також варто зупинитися, якщо фінансова ситуація нестабільна, а покупки викликають стрес, провину чи сором. Тоді шопінг лише погіршує психологічний стан.

Коли шопінг перетворюється на шопоголізм

Шопоголізм або компульсивний покупковий розлад — це поведінкова залежність, коли покупки або навіть перегляд товарів стають нав’язливими та призводять до проблем у житті, незважаючи на негативні наслідки.

Основні ознаки шопоголізму:

• постійні нав’язливі думки про покупки або предмети, сильне бажання купувати;
• покупки “для настрою”, а не з потреби;
• втрата контролю над витратами або тривалістю шопінгу;
• фінансові труднощі, борги, конфлікти у стосунках;
• відчуття каяття, провини, сорому після покупок.

Дослідження польських жінок показало: у групі з ризиком компульсивного покупкового розладу спостерігався вищий рівень депресії, тривожності та проблем із самоконтролем.