Стрес може бути корисним: 3 сильні емоції, які можуть нам допомагати
Стрес заведено вважати ворогом психічного здоров'я. Ми намагаємося його уникати, зменшувати або позбуватися за допомогою відпочинку та технік розслаблення. Однак іноді за звичним відчуттям стресу приховуються емоції, які допомагають нам діяти, захищати власні кордони…
Стрес заведено вважати ворогом психічного здоров'я. Ми намагаємося його уникати, зменшувати або позбуватися за допомогою відпочинку та технік розслаблення. Однак іноді за звичним відчуттям стресу приховуються емоції, які допомагають нам діяти, захищати власні кордони та реагувати на небезпеку. Психологиня Карла Макларен пропонує поглянути на стрес інакше: замість того щоб просто намагатися заспокоїтися, спочатку зрозуміти, що саме ми відчуваємо.
Про це пише Psychology Today. У матеріалі від 28 жовтня 2026 року дослідниця емоцій та емпатії Карла Макларен пояснює, чому слово «стрес» іноді заважає розпізнати справжні переживання та як емоційна усвідомленість може допомагати керувати власними реакціями.
MIND by СТАН Мозок, свідомість і майбутнє mental healthЧому ми називаємо стресом зовсім різні емоції
Коли людину запитують, як вона почувається, відповідь «я в стресі» може означати десятки різних станів. За цими словами іноді приховуються тривога через майбутню подію, злість на несправедливе ставлення, страх перед небезпекою, сором після неприємної ситуації або звичайне виснаження.
Карла Макларен звертає увагу, що поняття стресу прийшло до психології з фізики та інженерії, де його використовували для опису впливу зовнішніх сил на об'єкти. Згодом це слово стало універсальним поясненням багатьох психологічних переживань.
На думку авторки, проблема виникає тоді, коли людина використовує слово «стрес» замість точнішого визначення власних емоцій. У такому випадку вона може не розуміти, що саме спричинило напруження і яка реакція допоможе впоратися із ситуацією.
Наприклад, якщо людина злиться через порушення особистих кордонів, дихальна вправа може тимчасово зменшити напруження. Проте вона не вирішить проблему, через яку виникла злість. Для цього може знадобитися розмова, відмова від небажаного прохання або встановлення чіткіших меж у спілкуванні.
Чому важливо правильно називати власні емоції
Здатність розпізнавати й розрізняти емоційні стани в психології називають емоційною диференціацією. Вона допомагає людині точніше описувати переживання та обирати відповідні способи реагування.
У своїй статті Макларен посилається на дослідження психологині Лізи Фельдман Барретт та її колег, які вивчали зв'язок між розпізнаванням емоцій і здатністю їх регулювати.
Зокрема, дослідження, опубліковане 2001 року в журналі Cognition and Emotion, показало зв'язок між тим, наскільки точно люди розрізняють власні емоції, та особливостями їхньої емоційної регуляції.
Інша наукова робота, опублікована 2015 року в Current Directions in Psychological Science, розглядала емоційну диференціацію як важливий компонент психологічної адаптації.
Водночас це не означає, що достатньо просто назвати емоцію, щоб вона зникла. Розпізнавання переживань може допомагати обирати подальші дії, але не замінює вирішення проблеми або психологічної допомоги, якщо вона необхідна.
Psychology Today
1. Тривога може допомагати планувати та діяти
Тривогу зазвичай сприймають як неприємне відчуття, від якого хочеться якнайшвидше позбутися. Однак помірне занепокоєння може виконувати адаптивну функцію: привертати увагу до майбутніх подій, можливих труднощів і завдань, які потребують підготовки.
За словами Карли Макларен, тривога може бути пов'язана з мотивацією, плануванням і здатністю дотримуватися дедлайнів.
Наприклад, перед важливою співбесідою людина може відчувати напруження. Якщо вона розуміє, що її турбує недостатня підготовка, це може спонукати її заздалегідь продумати відповіді, зібрати необхідні документи або потренуватися.
Авторка пропонує ставити собі два запитання: що викликало це почуття та що насправді потрібно зробити?
WELL by СТАН Wellness без міфів: від сну до медичного канабісуТакий підхід допомагає перейти від загального переживання до конкретних дій. Наприклад, складання списку завдань може зменшити невизначеність і допомогти визначити пріоритети.
Проте важливо розрізняти звичайну ситуативну тривогу та тривожний розлад. Якщо занепокоєння стає надмірним, тривалим і заважає повсякденному життю, воно вже не виконує корисної адаптивної функції та може потребувати лікування.
2. Страх і паніка допомагають реагувати на небезпеку
Страх — одна з базових емоцій, пов'язаних із виживанням. Коли мозок сприймає ситуацію як загрозливу, активуються фізіологічні механізми, які готують організм до швидкої реакції.
Може прискорюватися серцебиття, змінюватися дихання, посилюватися м'язове напруження та концентрація уваги на можливій небезпеці.
Карла Макларен розглядає паніку як інтенсивну емоційну реакцію, що може мобілізувати людину в екстреній ситуації. Вона описує кілька можливих захисних реакцій: боротьбу, втечу, завмирання або пошук безпеки поруч з іншими людьми.
У ситуації реальної небезпеки швидка реакція іноді справді допомагає уникнути травмування. Наприклад, коли людина помічає автомобіль, який стрімко наближається, вона може інстинктивно відступити ще до того, як повністю усвідомить ситуацію.
Водночас паніка не завжди є корисною. Панічні атаки можуть виникати без реальної зовнішньої загрози, супроводжуватися сильним страхом, серцебиттям, задишкою та відчуттям втрати контролю.
Тому важливо не ототожнювати адаптивну реакцію на небезпеку з панічним розладом. У разі повторюваних панічних атак необхідно звернутися до фахівця.
3. Злість може сигналізувати про порушення особистих кордонів
Ще одна емоція, яку люди нерідко називають стресом, — злість. Вона може виникати, коли хтось порушує домовленості, знецінює наші потреби або поводиться несправедливо.
Карла Макларен пояснює, що злість здатна привертати увагу до того, що людина вважає важливим і прагне захистити.
Наприклад, працівник може відчувати постійне напруження через додаткові завдання, які керівник регулярно доручає наприкінці робочого дня. Якщо називати цей стан лише стресом, рішенням може здаватися відпочинок після роботи.
Однак якщо людина розпізнає злість через порушення власних меж, вона може зрозуміти, що потребує перегляду робочого навантаження або чіткішого обговорення обов'язків.
На думку психологині, завдання полягає не в тому, щоб придушувати злість, а в тому, щоб зрозуміти її причину та відреагувати без порушення кордонів інших людей.
СТАН У TELEGRAM Що відбувається з вами всерединіВодночас злість не завжди означає, що хтось справді вчинив несправедливо. Емоція може виникати через непорозуміння, втому або хибне тлумачення ситуації. Тому перед діями важливо оцінити обставини.
Чому постійне придушення емоцій не вирішує проблему
Багато популярних рекомендацій щодо боротьби зі стресом зосереджені на зменшенні фізіологічного напруження. Людям радять дихальні вправи, медитацію, прогулянки або відпочинок.
Ці методи можуть бути корисними, однак, на думку Макларен, вони не завжди допомагають зрозуміти причину емоційної реакції.
Якщо людина постійно заспокоюється після конфліктів, але не змінює ситуацію, яка спричиняє напруження, проблема може повторюватися. Так само відпочинок не завжди вирішує труднощі, пов'язані з невизначеністю, невиконаними завданнями або порушенням особистих меж.
Авторка пропонує не розглядати неприємні емоції виключно як перешкоду. Іноді вони можуть містити важливу інформацію про потреби, цінності та обставини життя.
Проте це не означає, що кожній емоції потрібно беззастережно довіряти або негайно діяти під її впливом. Емоційна реакція — це сигнал, який варто проаналізувати, а не автоматична інструкція до дії.
Як зрозуміти, що саме приховується за стресом
Замість звичного запитання «Як мені заспокоїтися?» Карла Макларен пропонує спробувати точніше визначити власний емоційний стан.
| Якщо ви відчуваєте | Запитайте себе |
|---|---|
| Тривогу | Що мене непокоїть і до чого я можу підготуватися? |
| Страх | Чи існує реальна загроза та як я можу подбати про безпеку? |
| Злість | Які мої потреби або кордони можуть бути порушені? |
| Сором | Що саме викликало це почуття і чи обґрунтована моя оцінка себе? |
| Розгубленість | Якої інформації мені бракує, щоб зрозуміти ситуацію? |
Це не діагностичний тест, а спосіб самоспостереження. Він може допомогти відрізнити емоції, які потребують різних способів реагування.
Наприклад, тривога перед дедлайном може спонукати скласти план роботи, тоді як злість через несправедливе ставлення — обговорити проблему з іншою людиною. Якщо ж напруження пов'язане з виснаженням, найдоцільнішим рішенням може бути відпочинок, а не додаткова активність.
Чи справді стрес може бути корисним для здоров'я
Важливо розрізняти короткочасну стресову реакцію та хронічний стрес.
Короткочасне напруження може допомагати мобілізувати увагу й ресурси організму для подолання конкретного виклику. Проте тривалий або надмірний стрес, особливо коли людина не має достатніх можливостей для відновлення, може негативно впливати на сон, психічне та фізичне здоров'я.
Тому твердження, що стрес корисний, потребує уточнення. Не будь-яке напруження допомагає людині, а хронічний стрес не стає безпечним лише тому, що ми навчилися краще розуміти власні емоції.
Стаття Карли Макларен є авторським психологічним поясненням, яке спирається на її практичний підхід до роботи з емоціями та окремі наукові дослідження емоційної регуляції. Вона не описує нового клінічного експерименту, який доводить користь стресу для здоров'я.
Головна думка авторки полягає в тому, що іноді замість боротьби зі стресом варто спочатку зрозуміти, які саме переживання за ним стоять. Адже тривога, страх і злість можуть потребувати зовсім різних рішень.
