Как это — любить одновременно двоих: объяснения психологов

Психологи та соціологи все частіше досліджують явище поліаморії, коли людина кохає одразу кілька партнерів. І ставлять питання: чи справді людське серце має “ліміт” для любові? Цю тему підіймає Psychology Today.

Що таке поліаморія

Поліаморія — це формат стосунків, у якому люди можуть мати кілька романтичних зв’язків одночасно за згодою всіх учасників.

Дослідження доводять, що приблизно 10% дорослих у США хоча б раз у житті пробували поліаморні стосунки.

Попри це, суспільна модель романтичної любові досі базується на ідеї ексклюзивності — “одна людина на все життя”.

Чому ми віримо в єдину любов

Культурно нас виховують на уявленні, що:

• існує “друга половинка”;
• справжнє кохання — це винятковий зв’язок;
• почуття мають бути повністю ексклюзивними.

Цей образ підсилюється літературою, кіно та музикою, де любов часто подається як єдина і неповторна.

Чи є обмеження для кохання

У психології існують дві основні моделі:

• дефіцитна модель — любов обмежена, і розподіл зменшує її інтенсивність;
• модель розширення — любов може зростати разом із новими емоційними зв’язками.

Іншими словами, питання не лише в “кількості”, а й у здатності психіки адаптуватися до складніших емоційних структур.

Роботи американської дослідниці Барбари Фредріксон у межах теорії позитивних емоцій показують, що любов і позитивні почуття можуть:

1. розширювати мислення;
2. підвищувати психологічні ресурси;
3. покращувати адаптивність.

Плюси та мінуси кохання до двох людей 

Дослідження поліаморних стосунків показують кілька закономірностей:

• новизна може підсилювати емоційну інтенсивність;
• різні партнери можуть задовольняти різні емоційні потреби;
• вторинні стосунки часто менш навантажені обов’язками.

Водночас психологи зазначають: час і увага залишаються обмеженим ресурсом. Попри те, що любов може підсилювати емоції, існують труднощі:

• дефіцит якісного часу з кожним партнером;
• ревнощі та емоційні конфлікти;
• нерівномірний розподіл уваги;
• втома від складної емоційної системи.

Психотерапевт і дослідник Елізабет Шефф зазначає: “Поліаморія може бути стабільною лише тоді, коли всі учасники мають високий рівень емоційної зрілості, чесної комунікації та усвідомлених меж.” Вона підкреслює, що ключовим фактором є не кількість партнерів, а якість взаємодії.

Читайте також Маю чоловіка та коханців — відверта історія дівчини, якій потрібно кілька чоловіків, та що говорить про це сексологиня.