Новий вид психозу: люди божеволіють після постійних розмов із ШІ
Користувачі штучного інтелекту, які скаржаться на психологічний стрес, породили неофіційний термін — «ШІ-психоз».
Користувачі штучного інтелекту, які скаржаться на психологічний стрес, породили неофіційний термін — «ШІ-психоз».
Як повідомляють медіа, у психіатричних лікарнях дедалі частіше фіксують нову тенденцію: люди в кризових станах приходять із мареннями, параноїдальними думками та хибними переконаннями. Спільне для більшості випадків — багатогодинне спілкування з чатботами на основі ШІ.
WELL by СТАН Wellness без міфів: від сну до медичного канабісуЗа словами психіатра Кіта Сакати з UCSF, лише цього року він зафіксував близько десятка серйозних випадків, коли пацієнтів доводилося шпиталізувати, і де штучний інтелект відігравав ключову роль у психотичних епізодах. Саме це явище й призвело до появи популярної назви «ШІ-психоз».
Деякі пацієнти були переконані, що чатботи мають свідомість, інші приносили до лікарень тисячі сторінок транскриптів, де ШІ нібито підтримував їхні хибні ідеї.
Попри те що «ШІ-психоз» не є офіційним діагнозом, термін активно поширюється в медіа й соцмережах. Ним користуються й деякі лідери індустрії: наприклад, глава ШІ-підрозділу Microsoft Мустфа Сулейман попереджав про «ризик психозу». Водночас фахівці застерігають: таке визначення може вводити в оману й надмірно спрощувати складні симптоми.
СТАН У TELEGRAM Що відбувається з вами всерединіПрофесор Джеймс МакКейб пояснює: психоз — це не окрема хвороба, а комплекс симптомів, серед яких галюцинації, порушення мислення й когнітивні труднощі. У випадку так званого «ШІ-психозу» зазвичай йдеться лише про марення — стійкі хибні переконання, що не зникають навіть перед очевидними доказами. Тож точніше говорити про «маревний розлад, пов’язаний із ШІ».
Експерти наголошують, що чатботи створені так, щоб викликати довіру, емоційне залучення й підтримувати думки користувача, навіть проблемні. Для більшості це не несе небезпеки, але може бути ризикованим для людей із психічними розладами чи уразливістю.
Фахівці радять інтегрувати явище у вже відомі діагностичні категорії — як фактор ризику чи підсилювач, а не окрему хворобу. Лікування у таких випадках не відрізняється від роботи з іншими психотичними станами, але лікарям варто додатково зважати на використання пацієнтами технологій.