Кофеїн може зменшувати прояви тривоги та депресії: вчені пояснили можливий механізм

Кофеїн зазвичай пов’язують із бадьорістю, концентрацією та безсонними ночами. А у деяких людей надлишок кави, навпаки, може посилювати тривожність. Проте новий систематичний огляд вказує на ще один можливий ефект кофеїну: він може впливати на запальні процеси в мозку, пов’язані з тривогою та депресивною поведінкою.

Важливе уточнення: поки що йдеться про дослідження на тваринах. Тому їхні результати не означають, що кавою можна лікувати тривожні чи депресивні розлади у людей.

Роботу опублікували в журналі Translational Psychiatry.

Як запалення пов’язане з психічним здоров’ям

Тривожні та депресивні розлади пов’язані не лише з психологічними процесами. Дослідники також вивчають роль нейрозапалення — запальних процесів у нервовій системі.

Під час тривалого стресу або захворювання імунна система може виділяти сигнальні білки — цитокіни. Вони здатні впливати на мозок та активувати мікроглію й астроцити — клітини, які, серед іншого, беруть участь в імунній відповіді нервової системи.

Надмірна або тривала активація цих процесів може впливати на роботу нейронних систем, зокрема тих, що пов’язані з настроєм, мотивацією та реакцією на стрес.

Саме тут дослідників зацікавив кофеїн.

До чого тут кава

Один із головних механізмів дії кофеїну добре відомий: він блокує аденозинові рецептори.

Аденозин накопичується протягом дня та сприяє появі сонливості. Кофеїн перешкоджає його дії на рецептори, тому після чашки кави ми можемо відчувати себе бадьорішими.

Але аденозинові рецептори беруть участь не лише у регуляції сну.

Зокрема, рецептори типу A2A є на клітинах мікроглії та астроцитах. Під час тривалого стресу зміни в роботі цієї системи можуть бути пов’язані з посиленням нейрозапальних процесів.

Оскільки кофеїн блокує A2A-рецептори, науковці припускають, що він потенційно може впливати й на запальну реакцію мозку.

Що показали 17 досліджень

Автори провели систематичний огляд 17 досліджень на гризунах. Учені аналізували роботи, у яких вивчали одночасно вплив кофеїну на поведінку тварин та показники запалення у мозку.

Шість досліджень стосувалися моделей тривоги.

Для створення стресових умов використовували, зокрема, короткочасне позбавлення сну, запах хижака або повторне фізичне обмеження рухів.

Після цього тварини отримували кофеїн, а дослідники оцінювали їхню поведінку за допомогою стандартних експериментальних тестів.

У багатьох експериментах тварини після кофеїну демонстрували більше дослідницької поведінки, що в таких моделях інтерпретується як зменшення тривогоподібної поведінки.

У мозку також відбувалися зміни

Ефект спостерігався не лише в поведінці.

У тварин, які отримували кофеїн, дослідники виявляли нижчі показники окиснювального стресу та зміни маркерів запалення.

Зокрема, знижувався рівень деяких прозапальних цитокінів, серед яких інтерлейкін-6 та фактор некрозу пухлини альфа. Одночасно в окремих дослідженнях підвищувався рівень протизапальних молекул.

Кофеїн також був пов’язаний зі зменшенням надмірної реактивності мікроглії та астроцитів.

А що з депресією

Ще 11 досліджень стосувалися тваринних моделей депресивної поведінки.

Для їх створення використовували різні методи: хронічний непередбачуваний стрес, тривале позбавлення сну або штучно спричинену імунну реакцію.

Після цього науковці оцінювали мотивацію тварин і їхню здатність реагувати на винагороду.

Наприклад, одним із показників було те, чи зберігає тварина інтерес до підсолодженої води. Зменшення такого інтересу використовується як експериментальний аналог ангедонії — втрати здатності отримувати задоволення.

У проаналізованих роботах кофеїн був пов’язаний зі зменшенням такої депресивноподібної поведінки. Тварини частіше зберігали мотивацію та інтерес до винагороди.

У деяких експериментах ефекти кофеїну були порівнянними з дією стандартних антидепресантів, однак переносити це порівняння на лікування людей не можна.

Чи означає це, що кава допомагає від тривоги та депресії

Ні. Принаймні таких висновків із цього огляду зробити не можна.

Усі включені дослідження проводили на гризунах. Поведінкові моделі можуть допомогти дослідити окремі біологічні механізми, але тварина не може повідомити про тривогу, пригнічений настрій або втрату сенсу так, як це робить людина.

Крім того, майже в усіх проаналізованих роботах використовували дорослих самців гризунів. Тому поки незрозуміло, чи будуть такими самими результати для самиць, молодих або старших тварин.

Є ще одна важлива проблема — доза.

Більше кофеїну не означає кращий ефект

Кількість кофеїну в різних дослідженнях суттєво відрізнялася.

Деякі дози приблизно відповідали концентраціям, які людина може отримати зі звичайної кави. Інші були настільки високими, що для людини могли б бути небезпечними.

Більше того, в одному з досліджень дуже велика доза кофеїну після позбавлення сну дала протилежний результат: у тварин посилилася тривогоподібна поведінка та зросли показники запалення в мозку.

Це узгоджується з тим, що відомо про стимулювальну дію кофеїну: у великих кількостях він може спричиняти збудження, серцебиття, порушувати сон та посилювати тривожність.

Тому результати нового огляду — не привід збільшувати кількість кави і тим більше не рекомендація використовувати кофеїн замість лікування.

Вони радше відкривають цікаве питання для подальших досліджень: чи може вплив кофеїну на нейрозапалення бути одним із механізмів, які пов’язують його споживання з психічним здоров’ям у людей.

Щоб відповісти на нього, потрібні дослідження за участю людей, які дозволять визначити не лише можливий ефект, а й безпечні дози та групи людей, для яких він може відрізнятися.