Не показувати слабкість: вчені з’ясували, які чоловічі установки пов’язані з тривогою та депресією

Звичка не показувати емоцій, справлятися з усім самостійно й не просити допомоги часто сприймається як ознака «сильного чоловіка». Проте нове дослідження показує: саме деякі з таких установок пов’язані з вищими рівнями тривоги та депресивних симптомів у чоловіків.

Водночас науковці наголошують: проблема не в «мужності» як такій. Різні традиційні уявлення про чоловічу поведінку по-різному пов’язані з психічним здоров’ям.

Дослідження опублікували в журналі Sex Roles.

Що саме досліджували вчені

У дослідженні взяли участь 740 чоловіків зі США та Великої Британії віком від 22 до 80 років.

Науковці оцінювали, наскільки учасники дотримуються десяти різних традиційних уявлень про мужність. Серед них — прагнення перемагати, ризикувати, досягати високого статусу, ставити роботу на перше місце, покладатися лише на себе та контролювати прояви емоцій.

Окремо дослідники оцінювали рівень тривоги, депресивних симптомів і стресу, а також здатність чоловіків розпізнавати та регулювати власні емоції.

Які установки виявилися найбільш проблемними

Особливо помітний зв’язок дослідники виявили для чотирьох установок:

• необхідності завжди покладатися лише на себе;
• жорсткого контролю та придушення емоцій;
• прагнення неодмінно перемагати;
• схильності ставити роботу вище за інші сфери життя.

Чоловікам, які сильніше дотримувалися цих установок, було складніше розпізнавати та називати власні емоції.

У психології така особливість називається алекситимією.

Чому «не показувати слабкість» може створювати проблему

Автори припускають, що механізм може формуватися ще з дитинства.

Якщо хлопчик регулярно чує, що не можна плакати, демонструвати страх, говорити про переживання чи звертатися по допомогу, у нього може бути менше можливостей навчитися розпізнавати та опрацьовувати власні емоції.

У дорослому віці людина може відчувати сильне напруження, але їй складно зрозуміти, що саме вона відчуває і чому.

А це вже ускладнює регуляцію емоцій.

Дослідження показало своєрідний ланцюжок: надмірна самодостатність та емоційне придушення → складнощі з розпізнаванням емоцій → проблеми з їх регуляцією → вищі рівні тривоги й депресивних симптомів.

Не всі традиційні уявлення про мужність виявилися шкідливими

Це важливий нюанс дослідження.

Науковці не виявили, що всі традиційні чоловічі установки однаково негативно пов’язані з психічним здоров’ям.

Наприклад, схильність до ризику не була пов’язана з гіршим розпізнаванням емоцій. А прагнення до соціального статусу навіть асоціювалося з нижчим рівнем алекситимії та меншою кількістю симптомів тривоги й депресії.

Тому автори застерігають від спрощеного висновку, що «традиційна мужність шкодить психіці».

Йдеться про конкретні установки — передусім заборону на емоційну вразливість і переконання, що чоловік повинен із будь-якими труднощами справлятися сам.

Чому чоловікам може бути складніше звертатися по допомогу

Результати можуть частково пояснювати ще одну відому проблему: чоловіки рідше звертаються по професійну психологічну допомогу та частіше припиняють терапію.

Якщо людина звикла сприймати звернення по допомогу як слабкість, а водночас їй складно навіть визначити власний емоційний стан, перший крок до психотерапії стає значно складнішим.

Автори припускають, що для частини чоловіків корисним початком терапії може бути не лише робота безпосередньо з тривогою чи депресією, а й розвиток емоційного словника — здатності помічати, розрізняти та називати свої переживання.

Чи доводить дослідження, що ці установки спричиняють депресію

Ні. Дослідження було поперечним: усі дані збирали в один період часу. Тому воно показує зв’язок між певними уявленнями про мужність, алекситимією, труднощами з регуляцією емоцій та симптомами психічних розладів, але не дозволяє встановити причинно-наслідковий зв’язок.

Наприклад, не можна виключити й зворотний сценарій: чоловіки, які вже переживають тривогу чи депресивні симптоми, можуть інакше оцінювати власні установки та поведінку.