Не лише мінус кілограми: інтервальне голодування впливає на мозок та кишківник

Вчені виявили, як інтервальне обмеження калорій впливає на мозок і кишківник: нове відкриття може допомогти боротися з ожирінням

Інтервальне обмеження калорій не лише сприяє схудненню, а й запускає глибокі зміни в роботі мозку та кишківника. Це може стати основою нових методів лікування ожиріння, яке сьогодні вражає понад мільярд людей у світі.

Такі висновки зробили китайські науковці, які провели 62-денне дослідження за участю 25 людей з ожирінням, застосувавши режим інтервального харчового обмеження (IER).

Схуднення не єдина зміна: мозок і кишківник реагують комплексно

Учасники дослідження втратили в середньому 7,6 кг, або 7,8% маси тіла. Але ключове відкриття — це глибока перебудова осі “мозок–кишківник–мікробіом”.

«IER змінює роботу осі мозок–кишківник–мікробіом», — пояснив автор дослідження Цянь Цзенг.
«Ми спостерігали динамічні зміни у складі мікробіому та активності мозкових зон, пов’язаних із залежністю та апетитом».

Що саме змінилося в мозку?

Функціональна МРТ показала, що активність змінювалася у зонах, відповідальних за:

• регуляцію апетиту,

• тягу до їжі,

• формування харчової залежності,

• контроль імпульсів (зокрема, у нижній лобній орбітальній звивині).

Це означає, що інтервальне обмеження калорій може послаблювати харчову залежність та покращувати контроль над переїданням.

Що відбувалося з мікробіомом кишківника?

Аналіз калових та кров'яних зразків показав:

• зміни у складі корисних бактерій,

• появу зв’язків між конкретними бактеріями та активністю певних ділянок мозку.

Наприклад:

• Coprococcus comes та Eubacterium hallii негативно корелювали з активністю лівої нижньої лобної орбітальної звивини — зони, що відповідає за силу волі при контролі харчової поведінки.

«Мікробіом і мозок підтримують двосторонній зв’язок», — пояснює дослідниця Сяонін Ван.
«Бактерії виробляють нейромедіатори, які впливають на мозок, а мозок, у свою чергу, регулює харчову поведінку».

Чому це важливо?

Ожиріння підвищує ризики:

• раку,

• діабету,

• серцево-судинних захворювань,

• метаболічного синдрому.

Розуміння того, як мозок і кишківник обмінюються сигналами, може допомогти створити нові методи лікування, спрямовані на:

• контроль апетиту,

• зменшення тяги до їжі,

• стабілізацію ваги в довгостроковій перспективі.

Науковці планують продовження дослідження

«Наступний крок — з’ясувати точний механізм комунікації між мозком і мікробіомом у людей з ожирінням», — зазначив Лімін Ван з Академії наук Китаю.
«Які саме бактерії й мозкові зони критично важливі для успішного схуднення та утримання ваги?»

Дослідники переконані: цей напрям може відкрити шлях до нових, більш ефективних стратегій боротьби із зайвою вагою.