Не лише мінус кілограми: інтервальне голодування впливає на мозок та кишківник
Інтервальне голодування запускає зміни в роботі мозку та кишківника, активності зон мозку, відповідальних за апетит і харчову залежність.
Вчені виявили, як інтервальне обмеження калорій впливає на мозок і кишківник: нове відкриття може допомогти боротися з ожирінням
Інтервальне обмеження калорій не лише сприяє схудненню, а й запускає глибокі зміни в роботі мозку та кишківника. Це може стати основою нових методів лікування ожиріння, яке сьогодні вражає понад мільярд людей у світі.
Такі висновки зробили китайські науковці, які провели 62-денне дослідження за участю 25 людей з ожирінням, застосувавши режим інтервального харчового обмеження (IER).
Схуднення не єдина зміна: мозок і кишківник реагують комплексно
Учасники дослідження втратили в середньому 7,6 кг, або 7,8% маси тіла. Але ключове відкриття — це глибока перебудова осі “мозок–кишківник–мікробіом”.
«IER змінює роботу осі мозок–кишківник–мікробіом», — пояснив автор дослідження Цянь Цзенг.
«Ми спостерігали динамічні зміни у складі мікробіому та активності мозкових зон, пов’язаних із залежністю та апетитом».
Що саме змінилося в мозку?
Функціональна МРТ показала, що активність змінювалася у зонах, відповідальних за:
-
регуляцію апетиту,
-
тягу до їжі,
-
формування харчової залежності,
-
контроль імпульсів (зокрема, у нижній лобній орбітальній звивині).
Це означає, що інтервальне обмеження калорій може послаблювати харчову залежність та покращувати контроль над переїданням.
Що відбувалося з мікробіомом кишківника?
Аналіз калових та кров'яних зразків показав:
-
зміни у складі корисних бактерій,
-
появу зв’язків між конкретними бактеріями та активністю певних ділянок мозку.
Наприклад:
-
Coprococcus comes та Eubacterium hallii негативно корелювали з активністю лівої нижньої лобної орбітальної звивини — зони, що відповідає за силу волі при контролі харчової поведінки.
«Мікробіом і мозок підтримують двосторонній зв’язок», — пояснює дослідниця Сяонін Ван.
«Бактерії виробляють нейромедіатори, які впливають на мозок, а мозок, у свою чергу, регулює харчову поведінку».
Чому це важливо?
Ожиріння підвищує ризики:
-
раку,
-
діабету,
-
серцево-судинних захворювань,
-
метаболічного синдрому.
Розуміння того, як мозок і кишківник обмінюються сигналами, може допомогти створити нові методи лікування, спрямовані на:
-
контроль апетиту,
-
зменшення тяги до їжі,
-
стабілізацію ваги в довгостроковій перспективі.
Науковці планують продовження дослідження
«Наступний крок — з’ясувати точний механізм комунікації між мозком і мікробіомом у людей з ожирінням», — зазначив Лімін Ван з Академії наук Китаю.
«Які саме бактерії й мозкові зони критично важливі для успішного схуднення та утримання ваги?»
Дослідники переконані: цей напрям може відкрити шлях до нових, більш ефективних стратегій боротьби із зайвою вагою.