Музика під час наркозу пришвидшує одужання пацієнтів: що показало дослідження

Індійські вчені з’ясували, що музика, яку пацієнтам вмикають під час операцій під анестезією, може незначно, але помітно зменшувати потребу в ліках і водночас покращувати відновлення після втручання.

Про це йдеться у дослідженні, опублікованому в міждисциплінарному журналі «Музика і медицина», пише BBC.

Науковці працювали з пацієнтами, які проходили операцію з видалення жовчного міхура. Це коротка процедура — зазвичай вона триває менше години — і потребує швидкого та якісного відновлення з «ясним розумом» після наркозу.

Щоб пацієнт прокинувся орієнтованим і, по можливості, без болю, анестезіологи мають точно збалансувати комбінацію п’яти-шести препаратів. Вони відповідають за підтримання сну, блокування болю, запобігання спогадам про операцію та розслаблення м’язів. У таких операціях часто використовують і регіональні «блокади» — ін’єкції під контролем УЗД, що знеболюють нерви у черевній стінці.

Попри загальну анестезію, організм усе одно відповідає на операційний стрес: частішає серцебиття, підвищуються рівні гормонів і артеріальний тиск. Контроль цього каскаду реакцій є ключовою метою сучасної хірургії. Один із дослідників, доктор Хусейн, пояснює, що така реакція може уповільнювати одужання і посилювати запалення.

Стрес починається ще на етапі інтубації — введення дихальної трубки в трахею. Анестезіолог використовує ларингоскоп, щоб відкрити огляд голосових зв’язок і встановити трубку. Це стандартна частина загальної анестезії, яка забезпечує контрольоване дихання пацієнта. Але навіть цей рутинний момент викликає зміни частоти серцевих скорочень, артеріального тиску й гормонів стресу.

Препарати з часом стали безпечнішими. Ефірні маски зникли, а на їхнє місце прийшли внутрішньовенні засоби — зокрема пропофол, який діє всього за 12 секунд і забезпечує легке пробудження. Команда дослідників хотіла перевірити, чи може музика зменшити потребу в пропофолі та фентанілу — опіоїдному знеболювальному. Менші дози означають швидше пробудження, стабільніші життєві показники та менше побічних ефектів.

Пілотне дослідження на восьми пацієнтах переросло в повноцінне 11-місячне випробування, у якому взяли участь 56 дорослих віком приблизно 20–45 років. Усі отримували однаковий набір препаратів: засіб проти нудоти, седативний, фентаніл, пропофол та міорелаксант. Усім надягали навушники з шумопоглинанням, але лише половина слухала музику — м’яку флейту або фортепіано.

Результати виявилися промовистими: пацієнтам, які слухали музику, потрібні були нижчі дози пропофолу та фентанілу. Вони мали плавніше відновлення, нижчий рівень гормонів стресу та краще контрольований артеріальний тиск під час операції.

Ідея, що мозок під анестезією не повністю «вимикається», давно цікавить науковців. Рідкісні випадки інтраопераційного пробудження показують, що пацієнти можуть запам’ятовувати окремі фрагменти розмов у операційній. Якщо мозок здатен фіксувати стресові моменти під час операції, він може реєструвати й позитивні, наприклад музику, навіть без свідомості.

Музична терапія вже багато років використовується в психіатрії, у відновленні після інсульту та в паліативній допомозі. Але її інтеграція в анестезіологію може вказувати на новий підхід. Якщо таке просте втручання дозволяє зменшувати дозування наркотиків і хоч трохи пришвидшує одужання, це здатне змінити погляд медичної системи на комфорт і благополуччя пацієнтів.