Мамин борщ для захисників: як у Козятині готують домашню їжу на фронт

“Мамин борщ” для захисників Світлана Романова, мама і дружина воїнів, готує у церкві Козятина, на Вінниччині. Це її особистий фронт — підтримка з дому, яка перетворилася на ціле виробництво готової їжі “як у мами” для хлопців.

Виробництво у церкві

Ще у 2014 році вона почала відправляти раз на місяць партіями домашню консервацію, заправку для борщу на фронт.

Якось її син, який пішов воювати ще у 2014 році, розповів про дуже смачний сухий борщ із пакетів. Але тоді вона навіть не думала, що почне виробляти таке у квітні 2022 року.

На початку повномасштабної війни у церкві було організовано волонтерський пункт, де готували їжу для переселенців. А потім розвозили її на вокзал.

“Козятин тоді перетворився на вузловий пункт, люди їхали цілими сім'ями безкінечно. А ми розвозили їжу на вокзали і годували їх”, — згадує Світлана.

Її чоловік і син з перших днів повномаштабної війни пішли захищати Україну. Кожен день вона з іншими жінками пекла різну випічку для хлопців, що воювали на різних напрямках. Але потреба в повноцінній їжі була шалена.

Як з'явився “Мамин борщ”

Спочатку принесли домашні побутові сушарки і почали сушити овочі. А з часом в неї та її команди з мам захисників з’явилися 4 професійні сушарки завдяки волонтерам, 22 квітня 2022 року на кухні церкви почалося виробництво “Маминого борщу”, “Маминого супу”…

“Ми розробили власну рецептуру борщу — туди додаємо в’ялені томати та шинку. Тому він має особливий смак. Ми не економимо на продуктах. Коли вперше самі скуштували свій борщ, зрозуміли: вдалося зробити його дуже маминим. Це було так смачно! Тоді я подумала — якщо він нам так смакує, то як же смачно буде нашим хлопцям, які домашньої їжі фактично не бачать”, — розповідає Світлана.

Паралельно з’явилися “Мамин суп”, “Мамина гречана каша з м’ясом”, “Мамина риба з овочами”, “Мамина солянка”, “Мамини голубці”. Світлана зізнається, що дуже любить готувати хлопцям солянку, бо вона їм нагадує дім. Її виробництво трохи дорожче, адже в складі шинка і кілька видів м’яса. 

З поставками овочів і м’яса допомагають місцеві й волонтери. Але потреба у продуктах є завжди, і жінки раді допомозі. Адже овочі, м’ясо потрібні кожен день. 

Наразі вже є 4 філії виробництва — це 4 матері, у яких сини воюють. Кожна з них сушить овочі на своїх кухнях. А після все фасується і пакується на кухні у церкві. Термін придатності таких сухих маминих борщів та супів — 2 роки.

Із 3 кг сушених овочів виходить упаковка на 6 порцій. Світлана пояснює таке фасування: хлопцям на фронті легше знайти каструлю на 3 літри, ніж на 6. “Мамин борщ” засипається у каструлю з водою і вариться 15 хвилин.

Запит з фронту

Але війна диктувала свої умови. Не завжди там є час і можливість зварити щось. Тому Світлана зі своєю командою почала готувати їжу за спеціальною технологією: спочатку у великому казані вариться борщ, суп, солянка чи харчо. Далі все пакується спеціальним обладнанням і ще 3 години стерилізується в автоклаві. Таким чином продукт зберігається довго.

Це вже готова їжа, яку воїни можуть з’їсти прямо на позиціях навіть без розігрівання. Або розігріти просто на окопних свічках — пакування витримує.

“М’ясні джерки ми почали робити за запитом хлопців. Це сушене слайсами м’ясо курки. Магазинні курячі слайси для хлопців дуже солоні — після них хочеться пити, а води не завжди є де взяти. Тому ми розробили спеціальну рецептуру — замість солі використовуємо концентрат соєвого соусу і легкі спеції. Пакуємо по 150 г — це добова норма. Вони поживні й легкі. Їх можна доставити дроном, взяти з собою на позицію чи на завдання”, — пояснює Світлана.

Кожного дня відправляють захисникам на фронт:

“Мамин борщ” сухий — 120 порцій
50 пакетів готової їжі
“Мамина солянка” — 80 порцій на день

До цього завжди додаються кава, чай, печиво, цукерки — пакунок від мам. Це підтримка від матерів нашим захисникам, теплий смачний пакунок із дому.

“Для мене виклик — це коли просять їжу, а її немає. Тому у нас постійно є резерв”, — зізнається Світлана. І вірить, що Маминої їжі далі буде більше. Щоб кожен хлопець на фронті міг відчути смак дому й маминого борщу.