Криза середнього віку відступає: хто тепер переживає найбільший дистрес

Раніше найнижчий рівень психологічного добробуту частіше фіксували у людей середнього віку. Тепер ця закономірність змінюється: найвищі показники тривоги, дистресу та відчаю дедалі частіше демонструють молоді люди.

Такого висновку дійшли автори дослідження, опублікованого в науковому журналі PLOS ONE.

Називати покоління Z «найнещаснішим» було б спрощенням. Науковці досліджували не характер цілого покоління, а вікові зміни у самооцінці психічного стану. Проте виявлена тенденція справді викликає занепокоєння.

Як змінилася «крива щастя»

Протягом десятиліть дослідження описували U-подібну залежність між віком і задоволеністю життям. Молоді люди зазвичай оцінювали свій стан краще, у середньому віці показники падали, а після приблизно 50 років знову зростали.

Для психологічного неблагополуччя діяла дзеркальна закономірність: тривога, стрес і депресивні переживання досягали піка в середньому віці, а потім слабшали. Тепер ця «крива нещастя» майже зникла. Рівень психологічного неблагополуччя є найвищим серед молоді та поступово знижується з віком.

Це сталося не тому, що люди середнього віку раптом почали почуватися значно краще. Основною зміною стало погіршення психічного стану молодих людей, як у порівнянні зі старшими групами, так і з попередніми поколіннями в тому самому віці.

Які дані проаналізували

Дослідники використали кілька великих масивів опитувань. Вони проаналізували дані зі США за 1993–2024 роки, Великої Британії - за 2009–2021 роки, а також результати проєкту Global Minds, зібрані від 2020 до 2025 року у 44 країнах.

У міжнародній вибірці, до якої входили люди віком від 18 до 74 років, частка респондентів із високим рівнем дистресу майже лінійно зменшувалася з віком.

Особливо помітним погіршення виявилося серед молодих жінок. У Великій Британії частка жінок до 25 років, які повідомляли про постійний психологічний відчай, зросла від 4,4% 2009 року до 12,7% 2021-го. Серед молодих чоловіків показник зріс від 2,3% до 6,4%.

Чому молодим людям стає важче

Дослідження не дає однієї доведеної відповіді. Автори розглядають одразу кілька можливих пояснень:

• складніший вихід на ринок праці та повільне зростання доходів;
• недоступність житла й невпевненість у майбутньому;
• нестача доступної допомоги у сфері психічного здоров’я;
• наслідки пандемії та соціальної ізоляції;
• поширення смартфонів і соціальних мереж.

Погіршення почалося ще до пандемії COVID-19, тому пояснити тенденцію лише карантинами неможливо. Пандемія могла посилити вже наявні проблеми.

Використання смартфонів і соцмереж також збіглося в часі зі зростанням психологічного неблагополуччя. Однак сам збіг не доводить, що саме технології є головною причиною. На стан молоді одночасно впливають економічні умови, доступність підтримки, соціальна ізоляція, освіта, родинне середовище та особистий досвід.

Чи стосуються ці результати України

Україна не входила до переліку 44 країн у міжнародній частині дослідження. Тому безпосередньо переносити наведені відсотки на українську молодь не можна.

Водночас українці живуть у додатковому контексті повномасштабної війни: постійної небезпеки, втрат, вимушених переїздів, розділення родин і невизначеності. Це робить доступну та системну підтримку психічного здоров’я молоді особливо важливою.

Результати дослідження не означають, що кожна молода людина почувається гірше за старших. Але вони показують масштабний зсув: юність більше не можна автоматично вважати найбезтурботнішим і психологічно найлегшим періодом життя.