Джокер шукає свою Гарлі: чому подружжя часто має однакові психічні розлади
Вчені дослідили мільйони людей і виявили дивну закономірність: чоловік і дружина часто ділять той самий психічний розлад. Чому це відбувається
Люди з психічними розладами частіше одружуються та створюють сім’ї з партнерами, які мають такий самий діагноз або схожі проблеми зі здоров’ям. Про це свідчать результати масштабного дослідження, опублікованого в журналі Nature Human Behaviour.
Раніше науковці вже відзначали подібну тенденцію у скандинавських країнах, однак за межами Європи її майже не вивчали. У новій роботі дослідники проаналізували дані про понад 14,8 мільйона людей із Тайваню, Данії та Швеції. Вони поділили респондентів за десятиліттям народження — від 1930-х і до 1990-х років — і досліджували пари, в яких один із партнерів мав діагноз одного з дев’яти психічних розладів.
Аналіз охопив шизофренію, біполярний розлад, депресію, тривожні стани, синдром дефіциту уваги з гіперактивністю, аутизм, обсесивно-компульсивний розлад (ОКР), проблеми, пов’язані з вживанням психоактивних речовин, а також нервову анорексію. Як виявилося, якщо в одного з партнерів був діагноз, то ризик розвитку розладу в іншого зростав.
З кожним десятиліттям ймовірність того, що в обох партнерів буде однаковий діагноз, збільшувалася. Особливо це було помітно у випадку розладів, пов’язаних із вживанням психоактивних речовин: якщо серед пар, народжених у 1930-х роках, подібні випадки траплялися рідше, то серед тих, хто народився у 1990-х, цей ризик був значно вищим.
Співавтор дослідження, Чун Чіє Фан, дослідник у галузі демографії та генетики з Інституту досліджень мозку Laureate у місті Талса (штат Оклахома, США), зазначив:
«Головний висновок полягає в тому, що ця закономірність спостерігається в різних країнах, культурах і, звичайно, поколіннях. Навіть зміни в психіатричній допомозі за останні 50 років не змінили цю тенденцію».
Водночас тільки ОКР, біполярний розлад і нервова анорексія проявляли різні закономірності в різних країнах. Наприклад, на Тайвані пари частіше страждали на ОКР, ніж у скандинавських державах.
Ще один важливий висновок: у дітей, обоє батьків яких мали однаковий психіатричний діагноз, ризик його розвитку був удвічі вищим, ніж у тих, де лише один із батьків мав розлад.
Дослідники не зосереджувалися на причинах цього явища, проте висунули кілька пояснень. По-перше, людей можуть приваблювати партнери, схожі на них самих: ймовірно, ті краще розуміють одне одного завдяки спільному досвіду. По-друге, на партнерів може впливати однакове середовище — цей процес називають конвергенцією. По-третє, суспільні упередження щодо психічних хвороб часто звужують вибір можливих партнерів.
Джен Фуллертон, психіатричний генетик з Університету Нового Південного Вельсу в Сіднеї (Австралія), додала, що стрес може спровокувати психічний розлад навіть у того з партнерів, хто раніше не мав діагнозу. І наголосила: оскільки генетика бере участь у розвитку психічних розладів, схильність людей обирати партнерів із подібними проблемами збільшує ризик передачі таких захворювань наступним поколінням.
