Чому у дітей з високогір’я майже вдвічі нижчий ризик ожиріння

У дітей, які проживають у високогірних регіонах Колумбії, ризик ожиріння виявився вдвічі нижчим порівняно з їхніми ровесниками з решти території країни. Раніше вчені вже встановили, що життя в горах може позитивно впливати на метаболізм дорослих, зокрема через зміну гормонального фону в умовах зниженого рівня кисню. Нове дослідження підтверджує, що цей ефект може поширюватися і на дітей. Результаьт дослідження опублікували на сайті medRxiv.

Науковці проаналізували медичні дані понад 4 мільйонів дітей, розділивши їх за висотою проживання: до 1000 м, 1001–2000 м, 2001–3000 м і понад 3000 м над рівнем моря. Найнижчий рівень ожиріння — 40 випадків на 10 тисяч — зафіксували серед дітей, які мешкали на висоті 2001–3000 м. Для порівняння, у регіонах нижче 2000 м цей показник становив 80–84 випадки на 10 тисяч.

Попри те, що дослідження має спостережний характер і не доводить прямий причинно-наслідковий зв’язок, після врахування соціальних та економічних чинників ризик ожиріння у дітей з гір залишався на 53% нижчим. Водночас серед дітей, які проживали вище 3000 м, рівень ожиріння був майже таким же, як у рівнинних регіонах — імовірно, через малу вибірку.

Результати дослідження відкривають нові перспективи для профілактики дитячого ожиріння. Місце проживання може стати додатковим фактором ризику, який варто враховувати при формуванні рекомендацій у сфері громадського здоров’я.