Діти можуть розв’язувати складні задачі вже у 4 роки: що показало нове дослідження

Багато батьків сприймають безлад та імпровізацію в дитячій поведінці як відсутність системи. Але нові результати психологічних досліджень свідчать про протилежне: те, що виглядає як хаос, може бути ознакою гнучкого мислення та високих когнітивних здібностей.

Приклади на кшталт маленької дитини, яка висипає мамину сумку в кафе, щоб знайти перекус, часто здаються випадковими та безладними. Але для дітей це — ефективний спосіб досягти мети. Саме такі спостереження надихнули видатного швейцарського психолога Жана Піаже на формування теорії когнітивного розвитку: на його думку, діти конструюють знання через досвід і проходять чотири послідовні стадії, перші дві з яких нібито не передбачають складної логіки.

Піаже вважав, що до приблизно семи років діти не здатні використовувати систематичні стратегії для розв’язання складніших задач. Одним із ключових прикладів була «серіація»: уміння впорядкувати предмети за певною ознакою — наприклад, розкласти палички від найкоротшої до найдовшої. За спостереженнями Піаже, чотирирічні діти рухали палички хаотично й рідко досягали правильної послідовності.

Однак нове дослідження команди з Каліфорнійського університету в Берклі переглядає ці висновки. У статті, опублікованій у журналі Nature Human Behaviour, науковці показують: діти здатні на значно складніше логічне мислення, ніж вважалося, і можуть самостійно знаходити систематичні рішення навіть без інструкцій дорослих.

Як перевірили здібності дітей

Дослідники суттєво ускладнили завдання Піаже. Замість впорядкування видимих предметів дітям запропонували комп’ютерну гру: потрібно було розставити «кроликів» за зростом, але їхня висота була прихована за стіною — видно було лише кросівки.

Щоб виконати завдання, діти мали робити логічні висновки. Якщо вони натискали на двох кроликів, ті мінялися місцями тільки тоді, коли стояли у неправильному порядку. Тобто для успіху доводилось покладатися не на зорове порівняння, а на послідовні інтелектуальні кроки.

У дослідженні взяли участь 123 дитини віком від 4 до 10 років.

Діти самі винайшли алгоритми — і зробили це дуже рано

Результат вразив дослідників: понад половина дітей, зокрема й чотирирічні, самостійно вийшли на використання відомих алгоритмів сортування — зокрема selection sort і shaker sort, які вивчають студенти інформатики.

Тобто діти інтуїтивно відтворили алгоритмічні стратегії, які зазвичай вважаються продуктом навчання та досвіду.

Це прямо суперечить висновкам Піаже, який вважав, що до семи років діти не здатні до систематичного логічного мислення. Нові дані свідчать: коли ситуація потребує структурного підходу, діти можуть його знайти значно раніше.

Дослідники наголошують, що ранні, «хаотичні» способи взаємодії з предметами не означають відсутності логіки — швидше, це один зі стилів мислення, який активується тоді, коли завдання можна розв’язати простішим шляхом.

Чому це важливо

Алгоритмічне мислення — не лише про математику. Воно проявляється у щоденних ситуаціях: коли ми оптимізуємо процес приготування, плануємо дії чи розкладаємо справи на послідовні кроки.

Те, що діти здатні на такі операції значно раніше, ніж передбачала класична психологія, має важливі наслідки для освіти. Це означає, що дошкільнята можуть бути готовими до більш абстрактних завдань, ніж зазвичай пропонують. Ранній розвиток системного мислення може зміцнити майбутні навички в STEM-напрямках — науці, технологіях, інженерії та математиці.

І, як зауважують автори, наступного разу, коли дитина розсипає речі в пошуках потрібного предмета, варто пам’ятати: зовнішній хаос інколи приховує складний і дуже ефективний спосіб пізнання світу.