Чому гриби стали галюциногенними: як і навіщо у природі з’явився псилоцибін
Вчені з’ясували, чому гриби еволюціонували і почали виробляти псилоцибін. Як з’явилися галюциногенні гриби, пояснюємо своїми словами.
Псилоцибін - психоактивна речовина, яка міститься у так званих «магічних грибах», довгий час вважалася дивною випадковістю еволюції. Здавалося незрозумілим, навіщо грибам виробляти речовину, яка змінює свідомість людини. Але нові дослідження показали: поява псилоцибіну зовсім не випадковість. Більше того, природа створювала його щонайменше двічі незалежно в різних видах грибів. Це означає, що ця речовина могла виконувати важливу функцію для виживання. Давайте розбиратися.
Що таке псилоцибін
Псилоцибін — це природна психоактивна сполука, яка після потрапляння в організм перетворюється на псилоцин. Саме псилоцин впливає на серотонінові рецептори мозку, змінюючи сприйняття, мислення, емоції і відчуття часу.
З точки зору нейробіології, псилоцибін:
- змінює роботу серотонінової системи;
- зменшує активність так званої мережі пасивного режиму мозку (default mode network);
- підвищує зв’язки між різними ділянками мозку;
- може змінювати сприйняття себе і світу.
Саме тому псилоцибін сьогодні активно досліджують як потенційний інструмент у терапії депресії, ПТСР і залежностей. Але питання еволюції довгий час залишалося відкритим: навіщо це грибам?
Навіщо грибам псилоцибін
Одна з основних наукових гіпотез полягає в тому, що псилоцибін — це захисний механізм від комах. Багато грибів ростуть у середовищі, де їх активно поїдають комахи. І якщо гриб виробляє речовину, яка впливає на нервову систему комах, він отримує еволюційну перевагу - його менше їдять, він краще розмножується і поширюється.
Псилоцибін впливає на серотонінові рецептори не лише у людей, а й у багатьох безхребетних. Це може змінювати поведінку комах, їхню активність і харчову поведінку. Тобто для гриба це може бути аналогом «біохімічної оборони».
Природа створила псилоцибін двічі
Найцікавіше відкриття полягає в тому, що псилоцибін з’явився у різних груп грибів незалежно один від одного. Це називається конвергентною еволюцією, коли різні організми приходять до однакових рішень. Це дуже важливий факт для еволюційної біології. Якщо одна й та сама складна молекула з’являється кілька разів незалежно, це означає, що вона дає реальну перевагу для виживання.
Тобто псилоцибін, швидше за все, не випадковий «побічний продукт», а корисна еволюційна адаптація.
Чому ця тема важлива не лише для біології
Цікаво, що речовина, яка виникла як захисний механізм грибів, сьогодні досліджується як потенційний інструмент лікування психічних розладів.
Псилоцибін досліджують у лікуванні:
- депресії;
- посттравматичного стресового розладу;
- алкогольної залежності;
- тривожних розладів;
- екзистенційної тривоги у важкохворих пацієнтів.
Дослідження показують, що псилоцибін може тимчасово «перезавантажувати» роботу мозкових мереж, пов’язаних із румінаціями, негативними думками і жорсткими патернами мислення.
Фактично це приклад того, як речовина, створена природою для захисту грибів, може впливати на найскладнішу систему - людську свідомість. Історія псилоцибіну - це приклад того, як еволюція створює складні молекули не для людини, а для виживання організмів, але іноді ці молекули несподівано починають відігравати роль у медицині, психології і навіть філософії.
Читайте також: Чому ми постійно перевіряємо телефон і не можемо зупинитися