медіа
про стани людини

Чому гриби стали галюциногенними: як і навіщо у природі з’явився псилоцибін

Псилоцибін досліджують у лікуванні: депресії; посттравматичного стресового розладу; алкогольної залежності; тривожних розладів; екзистенційної тривоги у важкохворих пацієнтів. Дослідження показують, що псилоцибін може тимчасово «перезавантажувати» роботу мозкових мереж, пов’язаних із румінаціями, негативними думками і жорсткими…

Псилоцибін - психоактивна речовина, яка міститься у так званих «магічних грибах», довгий час вважалася дивною випадковістю еволюції. Здавалося незрозумілим, навіщо грибам виробляти речовину, яка змінює свідомість людини. Але нові дослідження показали: поява псилоцибіну зовсім не випадковість. Більше того, природа створювала його щонайменше двічі незалежно в різних видах грибів. Це означає, що ця речовина могла виконувати важливу функцію для виживання. Давайте розбиратися.

Що таке псилоцибін

Псилоцибін — це природна психоактивна сполука, яка після потрапляння в організм перетворюється на псилоцин. Саме псилоцин впливає на серотонінові рецептори мозку, змінюючи сприйняття, мислення, емоції і відчуття часу.

СТАН У TELEGRAM Що відбувається з вами всередині Читати в Telegram

З точки зору нейробіології, псилоцибін:

  • змінює роботу серотонінової системи;
  • зменшує активність так званої мережі пасивного режиму мозку (default mode network);
  • підвищує зв’язки між різними ділянками мозку;
  • може змінювати сприйняття себе і світу.

Саме тому псилоцибін сьогодні активно досліджують як потенційний інструмент у терапії депресії, ПТСР і залежностей. Але питання еволюції довгий час залишалося відкритим: навіщо це грибам?

Навіщо грибам псилоцибін

Одна з основних наукових гіпотез полягає в тому, що псилоцибін — це захисний механізм від комах. Багато грибів ростуть у середовищі, де їх активно поїдають комахи. І якщо гриб виробляє речовину, яка впливає на нервову систему комах, він отримує еволюційну перевагу - його менше їдять, він краще розмножується і поширюється.

Псилоцибін впливає на серотонінові рецептори не лише у людей, а й у багатьох безхребетних. Це може змінювати поведінку комах, їхню активність і харчову поведінку. Тобто для гриба це може бути аналогом «біохімічної оборони».

MIND by СТАН Мозок, свідомість і майбутнє mental health Читати в Telegram

Природа створила псилоцибін двічі

Найцікавіше відкриття полягає в тому, що псилоцибін з’явився у різних груп грибів незалежно один від одного. Це називається конвергентною еволюцією,  коли різні організми приходять до однакових рішень. Це дуже важливий факт для еволюційної біології. Якщо одна й та сама складна молекула з’являється кілька разів незалежно, це означає, що вона дає реальну перевагу для виживання.

Тобто псилоцибін, швидше за все, не випадковий «побічний продукт», а корисна еволюційна адаптація.

Чому ця тема важлива не лише для біології

Цікаво, що речовина, яка виникла як захисний механізм грибів, сьогодні досліджується як потенційний інструмент лікування психічних розладів.

WELL by СТАН Wellness без міфів: від сну до медичного канабісу Читати в Telegram

Псилоцибін досліджують у лікуванні:

  • депресії;
  • посттравматичного стресового розладу;
  • алкогольної залежності;
  • тривожних розладів;
  • екзистенційної тривоги у важкохворих пацієнтів.

Дослідження показують, що псилоцибін може тимчасово «перезавантажувати» роботу мозкових мереж, пов’язаних із румінаціями, негативними думками і жорсткими патернами мислення.

Фактично це приклад того, як речовина, створена природою для захисту грибів, може впливати на найскладнішу систему - людську свідомість. Історія псилоцибіну - це приклад того, як еволюція створює складні молекули не для людини, а для виживання організмів, але іноді ці молекули несподівано починають відігравати роль у медицині, психології і навіть філософії.

Читайте також: Чому ми постійно перевіряємо телефон і не можемо зупинитися

Ще про «гриби»

Дивитись усе

Підпишіться
на розсилку
СТАН

Раз на тиждень — головні статті, нові дослідження та наші добірки.

    Підписуйся на новини!

    Отримуй корисне і цікаве!