Антидепресанти під час вагітності: вчені перевірили зв’язок із ризиком аутизму та РДУГ у дітей
Приймання антидепресантів під час вагітності давно викликає занепокоєння через можливий вплив на розвиток дитини. Однак нове масштабне дослідження показало, що ризики аутизму та розладу дефіциту уваги з гіперактивністю (РДУГ) можуть бути пов’язані не стільки…
Приймання антидепресантів під час вагітності давно викликає занепокоєння через можливий вплив на розвиток дитини. Однак нове масштабне дослідження показало, що ризики аутизму та розладу дефіциту уваги з гіперактивністю (РДУГ) можуть бути пов’язані не стільки з ліками, скільки з депресією матері та іншими сімейними чинниками.
Науковці проаналізували медичні й освітні дані понад 167 тисяч дітей. Коли вони порівняли дітей матерів, які лікували депресію антидепресантами, з дітьми матерів, які мали депресію, але не отримували таких препаратів, статистично значущої різниці в ризику аутизму та РДУГ не виявили.
СТАН У TELEGRAM Що відбувається з вами всерединіЯк досліджували вплив антидепресантів на розвиток дітей
Команда Університету Глазго використала дані 167 447 дітей, народжених в Уельсі протягом 2009–2016 років. Дослідники поєднали інформацію з медичних карток матерів, документів про вагітність і пологи та шкільних записів.
Спостереження тривало до 2022 року. Середній вік дітей на момент оцінювання становив трохи менше шести років.
Науковців цікавили не лише діагнози аутизму та РДУГ, а й ширший спектр труднощів, через які дитина могла потребувати додаткової освітньої підтримки. Серед них — порушення навчання, поведінкові, емоційні та соціальні труднощі.
Учасників розподілили на чотири групи залежно від того, чи мала мати діагностовану депресію та чи отримувала рецепт на антидепресанти під час вагітності або протягом місяця до зачаття.
Такий підхід дозволив порівняти не лише дітей, які зазнали ймовірного впливу препаратів, а й тих, чиї матері мали депресію без медикаментозного лікування.
Що показало дослідження 167 тисяч дітей
Серед дітей, чиї матері не мали зареєстрованої депресії та не отримували антидепресантів, потребу в додатковій освітній підтримці прогнозували приблизно у 20 випадках на 100 дітей.
У групі матерів із депресією без призначених антидепресантів цей показник становив 23,6 випадку на 100 дітей.
Серед дітей матерів, які мали депресію та отримували рецепти на антидепресанти, — 26,5 випадку на 100 дітей.
Отже, між групами з лікуванням і без нього спостерігалася різниця приблизно у три випадки на 100 дітей. Проте дослідники не змогли визначити, чи пояснюється вона дією препаратів, чи тим, що жінки, яким призначали антидепресанти, могли мати тяжчі симптоми депресії.
Саме тяжкість захворювання стала одним із головних обмежень дослідження: відповідних даних у медичних записах бракувало.
Чи підвищують антидепресанти ризик аутизму та РДУГ
Коли дослідники порівнювали дітей матерів із депресією та дітей матерів без такого діагнозу, виявляли статистичні зв’язки з аутизмом, РДУГ та іншими труднощами розвитку.
Але після порівняння двох груп матерів із депресією — тих, хто отримував антидепресанти, і тих, хто не отримував, — додаткового статистично значущого ризику аутизму або РДУГ не виявили.
Це ключовий результат роботи.
Він свідчить, що зв’язок, який спостерігається в загальній популяції, може частково пояснюватися самою депресією або чинниками, пов’язаними з нею.
Автори також звертають увагу на можливий вплив спадковості. Депресія, аутизм і РДУГ можуть мати спільні генетичні чинники, які впливають на результати спостережних досліджень.
Проте відсутність статистично значущої різниці не доводить повної відсутності будь-якого ризику. Для остаточних висновків необхідно враховувати й інші обставини.
Чи були відмінності в навчанні та поведінці дітей
Хоча додаткового зв’язку з аутизмом і РДУГ дослідники не виявили, деякі інші показники відрізнялися.
Серед дітей матерів, які лікували депресію антидепресантами, дещо частіше реєстрували труднощі навчання, а також поведінкові, емоційні та соціальні проблеми.
Різниця порівняно з дітьми матерів із нелікованою депресією становила приблизно один додатковий випадок на 100 дітей для кожної з цих категорій.
Однак потреба в додатковій освітній підтримці — це широка категорія. Вона може охоплювати різні труднощі й не обов’язково означає наявність клінічного діагнозу.
Науковці наголошують, що за отриманими даними неможливо встановити, чи спричинені ці відмінності препаратами.
Чи має значення тип антидепресанту
Близько 83% призначень у дослідженні припадало на селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС). До цієї групи належать сертралін і флуоксетин.
Для СІЗЗС результати загалом відповідали основним висновкам дослідження.
Дещо іншу картину спостерігали для трициклічних антидепресантів і селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну та норадреналіну (СІЗЗСН).
У цих групах різниця в загальній потребі дітей у додатковій освітній підтримці була більшою — приблизно 8,8 додаткового випадку на 100 дітей порівняно з групою матерів із депресією без медикаментозного лікування.
Проте такі препарати призначали значно рідше, тому статистичні оцінки були менш точними. До того ж їх можуть використовувати при складнішому перебігу депресії або інших захворюваннях.
Тому дослідники не можуть стверджувати, що саме ці препарати спричиняють виявлені відмінності.
Чому депресія матері може впливати на результати дослідження
Одна з головних проблем досліджень безпечності антидепресантів під час вагітності полягає в тому, що жінки, які отримують медикаментозне лікування, можуть суттєво відрізнятися від тих, хто його не потребує.
Наприклад, у них можуть бути тяжчі або триваліші симптоми депресії, супутні психічні розлади чи інші обставини, які впливають на здоров’я матері та розвиток дитини.
У новому дослідженні науковці врахували вік матері, куріння, соціально-економічні умови та низку інших характеристик. Проте інформації про тяжкість депресії вони не мали.
Також дослідники не могли підтвердити, що жінки справді приймали призначені препарати протягом вагітності. Медичний запис про рецепт не завжди означає фактичне використання ліків.
Це обмежує можливість встановити причинний зв’язок між медикаментозним лікуванням і розвитком дитини.
Чи можна припиняти антидепресанти під час вагітності
Результати дослідження не дають підстав самостійно припиняти лікування через побоювання щодо аутизму або РДУГ у дитини.
Авторка роботи Сараїд Макілврайд наголошує, що нелікована депресія також може серйозно впливати на самопочуття матері та дитини. Тому рішення щодо медикаментозного лікування має враховувати ризики як приймання препаратів, так і відмови від них.
Різке припинення антидепресантів може спричинити симптоми відміни або повернення депресивних симптомів. Якщо жінка планує вагітність чи вже вагітна, питання продовження або зміни лікування потрібно обговорити з лікарем.
Саме дослідження не визначало, яка схема лікування є найкращою для конкретної вагітності.
Що означають результати для майбутніх матерів
Найважливіший висновок роботи полягає в тому, що після врахування наявності депресії у матері дослідники не виявили статистично значущого додаткового ризику аутизму та РДУГ, пов’язаного з призначенням антидепресантів.
Для ширшої категорії освітніх труднощів невелика різниця залишалася, але її причини невідомі.
Науковці планують продовжити дослідження, щоб оцінити розвиток дітей у старшому віці, вплив різних доз препаратів і можливі наслідки лікування під час грудного вигодовування.
Отримані результати допомагають точніше оцінювати ризики, проте не дозволяють передбачити розвиток конкретної дитини. Рішення про лікування депресії під час вагітності залишається індивідуальним і потребує обговорення з лікарем.
