87% українців після складної хвороби залишаються без медичного супроводу: чому так відбувається

У середньому лише 13% українців після складного захворювання повертаються додому й перебувають під наглядом сімейного або лікуючого лікаря. У решті випадків системного медичного супроводу фактично немає.

Про це повідомила голова Національна служба здоровʼя України Наталія Гусак, відповідаючи на запитання LB.ua. У зв’язку з цим НСЗУ планує запровадити більш жорсткі правила контролю, зокрема — обов’язковий опис маршруту пацієнта після виписки.

Раніше LB.ua наводив показовий приклад із практики дитячої реабілітації. У великій лікарні реабілітолог тривалий час працює з дітьми у стаціонарі, і це дає помітний прогрес. Але дитина не може постійно перебувати в лікарні. Після виписки вона повертається додому, а згодом знову приходить на огляд. У кращому випадку її стан залишається таким самим, як на момент виписки. Частіше — фіксується суттєвий регрес.

За словами Наталії Гусак, саме у 2025 році в НСЗУ вперше системно задумалися над поняттям «супровід пацієнта».

«У більшості пакетів медичних послуг — мова йде про пакети, за якими держава контрактує медзаклади для безоплатного лікування українців, — у описі вже є “супровід пацієнта”. Але як саме він відбувається в системі?» — зазначила вона.

Голова НСЗУ розповіла, що служба провела аналіз за кількома напрямками, і результати показали: попереду ще багато роботи.

«У нас не люблять бюрократію, часто вважаючи, що правила — це лише адміністративний тиск. Мовляв, сімейні лікарі і так турбуються про своїх пацієнтів. Але, на жаль, загальна система демонструє зовсім інший зріз, ніж ми хотіли б бачити», — сказала Гусак.

Вона пояснила, що існує певний відсоток сімейних лікарів, які справді ведуть пацієнта від А до Я: вони проактивні, уважні й переконані, що так працюють усі. Саме тому такі лікарі часто сприймають додаткові вимоги як зайві — адже оцінюють систему через призму власної практики.

«Але система буде вимагати більш жорстких правил контролю — зокрема чіткого опису маршруту пацієнта», — наголосила очільниця НСЗУ.

За її словами, відсутність такого супроводу має серйозні наслідки.

«Якщо цього не робити, ми не просто втрачаємо державні кошти. Через певний час ми знову бачимо ту саму людину — з повторною госпіталізацією, незалікованими проблемами або без результату від попереднього лікування. Але найгірше — ми втрачаємо людей», — підкреслила Наталія Гусак.

Вона також повідомила, що НСЗУ перебуває на старті перебудови програми медичних гарантій — системи, за якою держава оплачує лікування та медичні послуги для українців.

«Наша мета — переформатувати програму за напрямками, з більшим фокусом на потреби людини. Наприклад, коли мої батьки мають серцево-судинні захворювання, вони хочуть чітко розуміти, що саме їм гарантовано: від сімейного лікаря й електрокардіограми — і де її робити, — до того, хто має виписати ліки та куди звертатися для реабілітації після інсульту», — пояснила вона.