Злість і страх впливають на те, яким лідерам довіряють люди: дослідження
Коли люди оцінюють потенційного політичного лідера, вони звертають увагу не лише на його обіцянки, досвід чи переконання. Значення може мати навіть вираз обличчя — і те, які емоції людина переживає в цей момент. Нове…
Коли люди оцінюють потенційного політичного лідера, вони звертають увагу не лише на його обіцянки, досвід чи переконання. Значення може мати навіть вираз обличчя — і те, які емоції людина переживає в цей момент. Нове психологічне дослідження показало, що злість і страх пов'язані з різними уявленнями про те, як має виглядати людина, здатна розв'язувати суспільні проблеми.
Про це повідомляє PsyPost, посилаючись на дослідження, опубліковане в науковому журналі Cognition and Emotion. Автори роботи з'ясували, що під час роздумів про політичні проблеми, які викликають злість, учасники дещо більше зважали на зовнішні ознаки домінантності потенційного лідера. Натомість страх був пов'язаний із більшою увагою до рис обличчя, які створюють враження надійності.
WELL by СТАН Wellness без міфів: від сну до медичного канабісуЧому зовнішність політичного лідера може впливати на сприйняття
Люди формують перше враження про незнайомців надзвичайно швидко. Іноді достатньо короткого погляду на обличчя, щоб зробити припущення про характер, наміри або здатність людини діяти в складних ситуаціях.
У соціальній психології дослідники виділяють два важливі виміри таких оцінок: домінантність і надійність. Домінантність пов'язана із зовнішнім враженням сили, рішучості та здатності відстоювати власну позицію. Надійність — із припущенням, що людина має доброзичливі наміри, схильна до співпраці й не становить загрози.
Водночас зовнішність не дозволяє достовірно визначити ані характер людини, ані її компетентність. Ідеться саме про суб'єктивні враження, які можуть впливати на оцінювання незнайомців.
Попередні психологічні дослідження показували, що обставини також можуть змінювати сприйняття лідерських якостей. Наприклад, у ситуаціях конфлікту люди можуть інакше оцінювати зовнішні ознаки рішучості, ніж у спокійні періоди. Однак науковців цікавило, чи можуть такі відмінності виникати через конкретні емоції, а не лише через загальну ситуацію.
Як проводили дослідження впливу злості та страху
Дослідження провели Маріана фон Мор і Манос Цакіріс. Науковці залучили учасників зі США через онлайн-платформу Prolific. Спочатку до експерименту долучилася 201 людина, але після перевірки уважності до остаточного аналізу увійшли дані 197 учасників.
Вибірку сформували так, щоб приблизно порівну представити людей, які підтримували або схилялися до Демократичної та Республіканської партій США.
Кожен учасник проходив два етапи експерименту — пов'язаний зі злістю та пов'язаний зі страхом. Порядок етапів визначали випадково.
Спочатку людям пропонували перелік із 16 важливих суспільних проблем, серед яких були інфляція, насильство із застосуванням зброї, імміграція та зміна клімату. Учасники обирали проблему, яка викликала в них найбільшу злість, і оцінювали інтенсивність цього почуття за шкалою від 0 до 100.
Після цього вони проходили серію із 36 коротких завдань. На екрані з'являлися два комп'ютерно згенеровані обличчя, і потрібно було обрати людину, яка, на думку учасника, найкраще впоралася б із зазначеною суспільною проблемою.
На другому етапі процедура повторювалася, але цього разу учасники обирали проблему, яка викликала найбільший страх.
Дослідники використали дев'ять цифрових облич, зовнішні характеристики яких систематично змінювали, щоб створити різні поєднання вражень домінантності та надійності. Це дозволило оцінити, які саме візуальні ознаки впливали на вибір.
Злість посилювала увагу до домінантності, а страх — до надійності
Результати показали невелику, але помітну статистичну відмінність між двома емоційними умовами.
Імовірність вибору обличчя з більш вираженою домінантністю та меншою надійністю
СТАН У TELEGRAM Що відбувається з вами всередині49,5%
Коли учасники думали про проблему, що викликала злість
46,5%
Коли учасники думали про проблему, що викликала страх
Різниця становила 3 відсоткові пункти. В обох умовах учасники загалом дещо частіше обирали обличчя, що справляли враження більшої надійності.
Детальніший аналіз показав, що під час роздумів про проблему, яка викликала страх, враження надійності обличчя підвищувало ймовірність його вибору. Водночас домінантність не мала статистично значущого впливу.
Коли учасники думали про проблему, яка викликала злість, вплив зовнішньої надійності слабшав, а вплив домінантності посилювався.
Це не означає, що злість автоматично змушує людину обирати домінантних лідерів, а страх — доброзичливих. Дослідження виявило невеликі відмінності у відповідях учасників експерименту, а не незмінні правила політичної поведінки.
Чому злість і страх можуть по-різному впливати на рішення
На перший погляд, злість і страх мають багато спільного. Обидві емоції можуть супроводжуватися сильним напруженням і виникати у відповідь на загрозливі або неприємні події. Однак психологічні дослідження свідчать, що вони можуть бути пов'язані з різними способами оцінювання ситуації.
Злість частіше супроводжується відчуттям визначеності щодо причин проблеми та готовністю до активних дій. Страх, навпаки, може посилювати обережність, відчуття невизначеності й увагу до можливих ризиків.
Маріана фон Мор пояснює, що ці особливості можуть відображатися й у тому, які якості люди шукають у потенційному лідері. Коли суспільна проблема викликає злість, зовнішні ознаки сили та рішучості можуть набувати більшого значення. Коли переважає страх, люди можуть уважніше оцінювати ознаки доброзичливості та надійності.
Однак такі реакції не обов'язково є усвідомленими. Людина може вважати, що оцінює здатність кандидата розв'язати проблему, хоча на її вибір частково впливає швидке враження від обличчя.
Чи впливали політичні переконання на результати
Науковці також проаналізували відповіді учасників залежно від їхніх політичних уподобань.
У цьому експерименті люди, які підтримували Республіканську партію, загалом частіше обирали обличчя з вираженішою домінантністю, ніж ті, хто підтримував Демократичну партію. Різниця між групами становила дев'ять відсоткових пунктів.
Водночас основна закономірність, пов'язана зі злістю та страхом, істотно не відрізнялася між двома політичними групами.
Це важливе уточнення: результати не свідчать, що певна емоція притаманна лише прихильникам однієї партії. Дослідники аналізували реакції на емоційно значущі суспільні проблеми серед учасників із різними політичними поглядами.
MIND by СТАН Мозок, свідомість і майбутнє mental healthТакож не виявили істотних відмінностей у впливі емоцій залежно від статі учасників.
Чи можуть емоції впливати на вибір лідера під час війни
Автори статті PsyPost також згадують дослідження 2025 року, проведене серед українців під час повномасштабного російського вторгнення.
У ньому науковці виявили зв'язок між емоційними реакціями на війну та уявленнями про бажані якості політичного лідера. Зокрема, сильніша злість була пов'язана з більш вираженими вподобаннями щодо домінантності лідера, а також інших досліджуваних характеристик, серед яких були компетентність і доброзичливість.
Натомість страх у цьому дослідженні не супроводжувався настільки помітними змінами вподобань.
Ці результати доповнюють нову роботу, однак між дослідженнями є суттєві відмінності. Одне стосувалося емоційних реакцій українців в умовах війни, інше — оцінювання цифрових облич американськими учасниками під час роздумів про суспільні проблеми.
Тому результати не можна безпосередньо переносити з одного політичного та соціального контексту на інший.
Чи можна за допомогою страху або злості змінити політичні вподобання
Дослідження показало зв'язок між емоційним станом та оцінюванням зовнішності потенційного лідера, але не довело, що викликання певної емоції безпосередньо змінює реальне голосування.
Автори зазначають, що учасники самостійно обирали суспільні проблеми, які викликали в них найбільшу злість або страх. Отже, результати могли залежати не лише від емоцій, а й від змісту обраних тем.
Крім того, експеримент не передбачав нейтрального емоційного стану для порівняння. Тому неможливо точно встановити, чи злість посилювала привабливість домінантних облич, чи страх зменшував її, чи обидва процеси відбувалися одночасно.
Ще одне обмеження — використання комп'ютерно згенерованих облич замість фотографій реальних політиків. Під час справжніх виборів люди отримують значно більше інформації: про досвід кандидатів, політичні позиції, попередні рішення та партійну належність.
До того ж дослідження охоплювало лише 197 американських учасників. Поки невідомо, чи спостерігатимуться аналогічні закономірності в інших країнах.
Що дослідження говорить про психологію ухвалення рішень
Результати роботи свідчать, що навіть швидкі оцінки незнайомих облич можуть залежати від того, які емоції людина пов'язує з певною суспільною проблемою.
Водночас виявлений ефект був невеликим: різниця між умовами злості та страху становила лише три відсоткові пункти. Тому перебільшувати його значення для реальної політичної поведінки було б неправильно.
