Єва Коршик про силу маленьких звичок, улюблені смаки та місця, що надихають

У сучасному світі, де швидкий ритм життя диктує свої правила, особливо важливо вміти знаходити баланс між роботою, відпочинком і маленькими ритуалами, які дарують відчуття гармонії.

Єва Коршик блогерка, інфлюенсерка та авторка YouTube-каналу «Okay Eva» відверто ділиться своїми гастрономічними вподобаннями, спортивними захопленнями й маленькими щоденними звичками, які допомагають їй тримати баланс і надихати свою аудиторію.

Від любові до інжиру та черлідингу до улюблених місць у Франції й маленьких ритуалів, що додають сил і настрою щодня, про це та багато іншого читайте далі.

Які три продукти дають тобі швидкий заряд сил?

У кожного з нас є свої маленькі гастрономічні ритуали, без яких день здається неповним. У мене їх три.

Кава. Ранок я починаю саме з неї, натщесерце, у тиші, на самоті. Це близько 30 хвилин, які я залишаю лише для себе: поставити капсулу в кавоварку, додати трохи вівсяного молока й насолодитися моментом. Це мій найважливіший щоденний ритуал.

Cola або Pepsi Zero. Час від часу хочеться чогось газованого й солодкого, щоб красиво завершити прийом їжі. Для мене це невелика, але приємна звичка, яку не вважаю шкідливою, якщо дотримуватися балансу.

Хліб із маслом. Уже кілька років у моєму холодильнику завжди є свіже вершкове масло та хліб. Навіть коли вдома майже порожньо, я із задоволенням можу поснідати цим простим, але водночас ідеальним поєднанням.

Твій улюблений перекус і чому?

З перекусами в мене особливі стосунки. Мої харчові звички доволі нестабільні: якщо відкриваю для себе новий смак, він може тримати мене кілька місяців поспіль.

Наприклад, був період сушеного інжиру. Тоді я купувала різні сорти, відчувала відтінки смаку й не могла зупинитися. Потім сталася історія у Франції: інжир із фуа-гра. Це було справжнє відкриття, поєднання солодкого та солоного, яке підкорило мене остаточно. Зараз, коли триває сезон, я насолоджуюся свіжим інжиром і намагаюся «надолужити» його смак сповна, поки він мені не набридне.

Так само було з дубайським шоколадом. Я й досі його обожнюю: якщо бачу, то обов’язково купую. Іноді доходить до смішного, навіть коли трапляється не найвдаліший варіант, я все одно не можу пройти повз.

Подібні «смакові пристрасті» з’являлися і з сублімованою полуницею в шоколаді з GoodWine, і з горішками зі згущеним молоком, і з carrot cake, і з баскським чизкейком, і з манго чи папаєю. Я закохуюся в якийсь один смак і хочу його знову й знову, аж доки не «наїмся» й не закрию цей гастрономічний гештальт.

Коли спорт з’явився у твоєму житті і що надихає зараз?

Спорт і фізична активність були присутні в моєму житті ще з дитинства. На уроках фізкультури я завжди мала високі оцінки: все виходило, крім вправ на канаті. Лізти вгору й підтягуватися я так і не навчилася, тож саме цей норматив залишався для мене викликом.

Справжнє захоплення спортом прийшло несподівано, коли я відкрила для себе черлідинг. У моєму рідному містечку Щастя Луганської області тренерка з Луганська вирішила створити команду групи підтримки. Я швидко захопилася новим видом спорту й навіть стала капітанкою команди. Ми виступали кілька років: я сідала на всі шпагати (які можу робити й досі), виконувала акробатичні елементи, підтримки, піруети та піраміди з людей. До того ж саме я ставила всі наші шоу. Якби не війна, думаю, могла б залишитися в цьому спорті надовго.

Після цього мої стосунки зі спортом завжди були хорошими, але без такого справжнього захоплення. І лише нещодавно я знайшла те, що стало моєю пристрастю: падел-теніс і йога. Вони дарують мені драйв, дисципліну та відчуття гармонії.

Яка звичка робить твій день кращим?

Якщо не брати спорт, який дає мені найбільше енергії та дисциплінує (хоча я насправді лінива людина, просто люблю, коли є розклад і змушую себе його дотримуватися, бо вірю, що мотивації не існує, є лише дисципліна), то є ще один мій маленький щоденний ритуал.

Мої друзі знають, що я дивлюся дуже багато контенту на YouTube, але ніхто не розуміє, коли я встигаю це робити. Секрет простий: я завжди вмикаю YouTube, коли фарбуюся. Це близько 30 хвилин щодня, які перетворилися на улюблений час для себе. Я обираю інтерв’ю чи шоу, аналізую, що відбувається в українському YouTube-просторі й у світі контенту загалом.

YouTube супроводжує мене і в побутових дрібницях, коли сушу волосся, готую їжу чи прибираю. Тож не дивно, що моя професійна діяльність настільки перегукується з моїм хобі.

Куди їдеш, щоб відновитися і надихнутися?

У Франції моїм особливим місцем став Сен-Жан-Кап-Ферра. Вперше я відкрила його для себе завдяки подрузі, і відтоді воно назавжди залишилося у моєму серці. Саме там відбулися кілька вечорів, які я пам’ятаю досі: ми гуляли на заході сонця й щиро розмовляли про все на світі.

Найбільше я люблю місцеву «тропу здоров’я», мальовничу стежку вздовж узбережжя. На схід або захід сонця ми вирушаємо туди з подругою чи чоловіком, спостерігаємо за яхтами, слухаємо, як хвилі б’ються об скелі, й просто насолоджуємося природою. Це ті миті, коли зовсім не хочеться брати в руки телефон: дві години прогулянки дарують легку втому й водночас абсолютне відчуття щастя, особливо з думкою, що попереду чекає смачна вечеря та келих вина.

Зазвичай ми завершуємо прогулянку в ресторані African Queen. Там я завжди замовляю трюфельну піцу та салат з артишоків. Після кількох годин ходьби вони смакують особливо у поєднанні з теплими й щирими розмовами.