Учені зварили рагу з м’яса бізона, якому 50 тисяч років і навіть скуштували його
М’ясо доісторичного бізона збереглося у вічній мерзлоті. Вчені приготували з нього рагу й описали його смак після 50 000 років витримки.
У 1984 році група дослідників зважилася на дивовижний гастрономічний експеримент. Вони приготували й з’їли рагу з м’яса бізона, що жив близько 50 000 років тому.
Як пише IFLScience, тіло степового бізона знайшли золотошукачі на Алясці ще 1979 року. Це був унікальний випадок — єдиний відомий зразок плейстоценового бізона, який зберігся у вічній мерзлоті.
Тварину прозвали Синім Малюком (Blue Babe) через характерний синюватий відтінок шкури — його спричинив мінерал івіаніт. Спочатку вік знахідки оцінювали приблизно у 36 000 років, але пізніше радіовуглецевий аналіз уточнив цифру — від 50 до 55 тисяч років.
Через п’ять років після відкриття, 1984-го, історія Blue Babe отримала несподіване продовження. Керівник розкопок, палеонтолог Дейл Гатрі з Університету Аляски у Фербанксі, вирішив влаштувати символічну вечерю на честь завершення реставрації знахідки.
«Ми приготували вечерю з тушкованим бізоном для нього і Бьорна Кюртена, який читав лекцію... Невелику частину шиї мумії нарізали кубиками й томили з овочами та бульйоном», — згадував Гатрі.
За словами науковця, м’ясо було «трохи жорстким», але аромат нагадував яловичину з землистими, грибними нотами — смак, який «витримав п’ять льодовикових періодів».
«На вечерю у нас був Блю Бейб. М’ясо було добре витриманим, але все ще трохи жорстким, і воно надавало тушкованій страві сильного аромату плейстоцену. Але ніхто б не наважився її пропустити», — жартував учений.
Чому саме рагу? Гатрі пояснював просто: «Готувати стейк із шиї — не найкраща ідея, але з овочами й спеціями — цілком непогано».
Жодних проблем зі здоров’ям після вечері у вчених не було.
«Смак був чудовим, і ніхто з нас не відчув жодних побічних ефектів», — додав Гатрі.
