Терапевтичний ефект психоделіка при депресії та тривожності виявили вчені

Міжнародна група дослідників повідомила про несподівано стійкий ефект псилоцибіну на роботу людського мозку. Згідно з новим дослідженням, результати якого опублікували  у журналі Nature Communications, навіть одноразове вживання речовини може змінювати нейронну активність і впливати на психологічний стан людини протягом кількох тижнів.

Саме ці зміни, на думку науковців, можуть пояснювати, чому псилоцибін демонструє перспективні результати у боротьбі з депресією, тривожними розладами та деякими формами залежностей.

Що показало дослідження 

Останніми роками псилоцибін активно вивчають як потенційний засіб для лікування психічних розладів. Попередні дослідження вже показували, що ця речовина може послаблювати симптоми депресії, покращувати емоційний стан та навіть допомагати людям із алкогольною залежністю.

Також науковці раніше помічали можливий позитивний вплив псилоцибіну на мігрень, тривожність у пацієнтів із онкологічними захворюваннями та деякі когнітивні процеси.

Втім, досі залишалося незрозумілим, що саме відбувається в мозку після приймання речовини та чому ефект може зберігатися тривалий час.

У дослідженні взяли участь люди без психічних розладів. Команда вчених з Imperial College London залучила до експерименту 28 добровольців. Усі учасники були психічно здоровими та раніше не мали досвіду вживання психоделіків.

Під час дослідження учасникам давали дві різні дози псилоцибіну:

• 1 міліграм — як умовне плацебо;
• 25 міліграмів — доза, що викликає виражений психоделічний ефект.

Стан мозку оцінювали за допомогою магнітно-резонансної томографії та електроенцефалографії. Крім того, добровольці проходили психологічні опитування до експерименту, а також через два і чотири тижні після приймання речовини.

Дослідники виявили, що вже через годину після приймання високої дози псилоцибіну в учасників змінювалася активність мозку. Частина цих ефектів зберігалася навіть через місяць.

Особливу увагу вчені звернули на зміни у префронтальній корі та підкоркових структурах мозку — ділянках, пов’язаних із емоціями, самосприйняттям і прийняттям рішень.

Також у добровольців фіксували:

• зміну зв’язків між нейронними мережами;
• підвищену гнучкість мозкової активності;
• більшу «ентропію» електричних сигналів, тобто менш впорядковану роботу мозку.

На думку авторів дослідження, саме така тимчасова перебудова нейронних процесів може допомагати людині виходити зі звичних негативних моделей мислення, характерних для депресії.

Ще одним важливим відкриттям стало те, що після приймання псилоцибіну учасники частіше повідомляли про так званий психологічний інсайт — раптове глибше усвідомлення власних емоцій, переживань або поведінки.

Саме люди з більш вираженим відчуттям такого інсайту згодом демонстрували краще психологічне самопочуття та більшу когнітивну гнучкість.

Водночас у групі, яка отримувала мінімальну дозу речовини, подібних змін не зафіксували.

Що це означає для лікування депресії

Науковці припускають, що виявлені зміни мозкової активності можуть стати своєрідними біомаркерами ефективності терапії псилоцибіном. У майбутньому це допоможе лікарям визначати, кому таке лікування може дати найкращий результат.

Дослідники також звертають увагу, що психоделічний досвід, імовірно, відіграє важливу роль у терапевтичному ефекті речовини. Це може пояснювати, чому низькі дози псилоцибіну без виражених психоделічних переживань у попередніх дослідженнях виявлялися менш ефективними.

Але попри перспективні результати, автори роботи підкреслюють: дослідження проводили лише за участі здорових людей. Реакція пацієнтів із психічними розладами може бути значно сильнішою та супроводжуватися небажаними побічними ефектами.

Тому використання псилоцибіну в медицині потребує подальших клінічних досліджень і суворого контролю спеціалістів.

Читайте також Депресія більше не страшна: японці створили препарат, який знімає симптоми після першого уколу.