Штучний інтелект навчився “читати думки” з точністю до 74%
Дослідники зі Стенфорда створили нейро-комп’ютерний інтерфейс, який перетворює внутрішнє мовлення на текст із точністю 74%
Вперше в історії науковцям вдалося зафіксувати процес уявної розмови в мозку. Дослідники зі Стенфордського університету (США) презентували результати експериментального нейро-комп’ютерного інтерфейсу (BCI), здатного перетворювати внутрішнє мовлення на текст. На ранньому етапі технологія досягла точності розпізнавання на рівні 74%, що відкриває нові можливості для людей, які не можуть говорити, повідомляє EuroNews.
Пристрій зчитує нейронну активність із моторної кори — ділянки мозку, що відповідає за мовлення. Чотирьом добровольцям імплантували мікроелектроди, які реєструють електричні сигнали нейронів. Під час експерименту, описаного в журналі Cell, учасники або вимовляли слова, або лише уявляли, що говорять їх. Обидва типи активності запускали схожі ділянки мозку, що дозволило алгоритму штучного інтелекту навчитися розпізнавати навіть невимовлені речення.
Для додаткової безпеки дослідники протестували функцію “пароля”, який дозволяє або блокує розпізнавання внутрішньої розмови. В одному з тестів учасники обрали кодову фразу “Chitty chitty bang bang”, яку система правильно ідентифікувала у 99% випадків. Це демонструє можливість контролювати доступ до власних думок.
Нейро-комп’ютерні інтерфейси вже допомагають людям з інвалідністю керувати комп’ютерами, протезами та іншими пристроями силою думки. За словами дослідниці Ерін Кунц, це перший випадок, коли вдалося зафіксувати та інтерпретувати мозкову активність, пов’язану саме з уявною розмовою.
Її колега, нейрохірург Френк Віллетт, зазначає: технологія має потенціал відновлювати спілкування у формі, максимально наближеній до природного мовлення. Водночас користувачі зможуть навчити систему ігнорувати внутрішню мову, якщо цього бажають.
Хоча розробка перебуває на ранньому етапі, дослідники вірять, що в майбутньому вдосконалені моделі зможуть “читати думки” з високою точністю — за умови дотримання етичних і технічних стандартів.
Інтерес до таких технологій зростає на тлі розвитку інших проєктів, зокрема Neuralink Ілона Маска, який тестує імплантати для людей з порушеннями рухливості. Стенфордська система, на відміну від Neuralink, фокусується на розшифруванні внутрішнього мовлення — і може стати окремим напрямом у розвитку BCI.
