Учёные выяснили, как кофе на самом деле влияет на организм и какова роль кишечника

Нові наукові дані, опубліковані в журналі Nature Communications, свідчать, що вплив кави може бути глибшим, ніж бадьорість та енергія. І все через взаємодію з кишковими бактеріями.

Як проводили дослідження

Команда вчених дослідила 62 учасників, яких поділили на дві групи:

• 31 людина регулярно вживала каву;
• 31 — не споживала її.

Протягом експерименту науковці використовували кілька методів аналізу:

• психологічні тести для оцінки настрою та рівня стресу;
• щоденники харчування;
• аналіз зразків калу та сечі для вивчення мікробіому;
• оцінку поведінкових і емоційних змін.

Метою було зрозуміти, як кава впливає на кишкові бактерії та психоемоційний стан людини.

Що показало дослідження

Дослідження виявило, що люди, які регулярно п’ють каву, частіше повідомляли про:

• нижчий рівень стресу;
• менші прояви депресивних симптомів;
• знижену імпульсивність.

Також у них спостерігалися позитивні зміни в складі кишкових бактерій. Зокрема, збільшувалася кількість мікроорганізмів, які допомагають боротися зі шкідливими бактеріями та деякими інфекціями шлунково-кишкового тракту.

Автор дослідження Джон Краян пояснює, що кава — це набагато більше, ніж просто джерело кофеїну. За його словами, цей напій впливає одночасно на кілька систем організму:

• кишкову мікрофлору;
• обмін речовин;
• емоційний стан.

Вчений наголошує, що як кофеїнова, так і безкофеїнова кава можуть мати подібні ефекти, що свідчить про роль не лише кофеїну, а й інших біоактивних сполук у напої.

Психічний стан і кава

Дослідники також зафіксували зв’язок між вживанням кави та роботою нервової системи. Учасники, які регулярно пили каву з кофеїном, демонстрували:

• нижчий рівень тривожності;
• кращу концентрацію уваги;
• підвищену пильність;
• потенційно менший ризик запальних процесів.

Науковці припускають, що позитивний вплив кави може бути пов’язаний із її дією на мікробіом. Кишкові бактерії здатні впливати не лише на травлення, а й на нервову систему через так звану вісь “кишківник–мозок”. Саме тому зміни у складі мікрофлори можуть відображатися на настрої та рівні стресу.

Водночас автори роботи зазначають, що дослідження було невеликим, тому його результати не можна вважати остаточними.

Також у науковій спільноті досі існують суперечливі дані щодо впливу кави на здоров’я в довгостроковій перспективі.

Читайте також Як стан травлення впливає на мозок, шкіру та вагу, і чому мікробіом – новий об’єкт індустрії здоров’я.