Почему фрилансеры испытывают больше стресса, чем офисные работники — исследование
Перехід із роботи в компанії на самозайнятість збільшує рівень щоденного стресу майже на 25%. Дослідження на близнюках довело: навіть генетична стресостійкість не захищає повністю.
Перехід від роботи в компанії до самозайнятості часто сприймається як крок до свободи — гнучкий графік, відсутність керівника. Але нове дослідження показало, що за цю свободу доводиться платити підвищеним рівнем щоденного стресу. Що навіть генетична схильність до стресостійкості не рятує.
Науковці з’ясували, що зміна формату зайнятості пов’язана зі зростанням стресу майже на 25%. Ба більше — навіть вроджена або сформована в дитинстві стресостійкість не стала захисним чинником. Результати дослідження були оприлюднені в журналі Journal of Business Venturing.
Як досліджували
Щоб перевірити, чи впливають спадкові фактори на рівень стресу після зміни роботи, дослідники звернулися до унікальної вибірки — близнюків. Такий підхід дозволяє мінімізувати вплив генетики та однакових умов виховання.
Перша частина: довгострокове спостереження. У Фінляндії понад 2000 близнюків двічі відповідали на запитання про свою зайнятість і самопочуття з інтервалом у шість років.
Аналіз показав:
- ті, хто перейшов із роботи в компанії на самозайнятість, повідомляли про вищий рівень стресу;
- зворотний перехід від самозайнятості до роботи в компанії не призводив до помітного зниження напруги.
Друга частина дослідження відбулася у США. Вчені обстежили 59 пар близнюків, вимірюючи рівень кортизолу — гормону, який є біологічним маркером стресу. Результати виявилися показовими:
- у самозайнятих учасників рівень кортизолу перед сном був на 53% вищим, ніж у їхніх братів або сестер, які працювали в компаніях;
- протягом дня цей показник знижувався повільніше, що свідчить про довший період фізіологічної напруги.
Об’єднавши дані двох етапів, дослідники дійшли висновку: ключовим фактором є тривалість робочого дня. Самозайняті люди частіше працюють довше та менш структуровано, що й підтримує підвищений рівень стресу.
Дослідження демонструє парадокс: більше свободи не завжди означає більше спокою. Відсутність зовнішнього контролю може обертатися внутрішнім тиском — фінансовою відповідальністю, нестабільністю доходу та розмитими межами між роботою і приватним життям.
Самозайнятість дає гнучкість, але без чітких рамок вона здатна підсилювати психологічне навантаження навіть у тих людей, які мають генетичну схильність до стійкості.
