Нужно ли просыпаться в 5 утра, чтобы быть успешным: наука о «совах» и «жаворонках»
Чи робить ранній підйом людей продуктивнішими? Розбираємо дослідження про хронотипи, успішність, психічне здоров’я та різницю між совами і жайворонками.
Останніми роками соціальні мережі активно популяризують ранні підйоми як універсальний секрет продуктивності. Ранкові тренування, холодний душ і початок дня до сходу сонця подаються як обов’язкові звички успішних людей. Однак науковці застерігають: ефективність людини значно менше залежить від часу підйому, ніж від її природних біологічних ритмів. А спроби жити всупереч їм можуть не підвищити продуктивність, а навпаки — погіршити самопочуття.
Що таке хронотип і чому він формує наш день
Кожна людина має власний хронотип — внутрішній механізм, який регулює цикли сну й активності. Саме він визначає, коли мозок працює найкраще: зранку чи ближче до вечора.
Умовно людей поділяють на три групи:
- жайворонки — легко прокидаються рано та швидко включаються в роботу;
- сови — досягають піку концентрації у другій половині дня або ввечері;
- проміжний тип, до якого належить більшість людей.
Дослідники зазначають, що значна частина цих особливостей має генетичну природу, тому радикально змінити власний ритм складно.
Чи справді ранній підйом пов’язаний з успішністю
Наукові роботи дійсно показують певний зв’язок між раннім хронотипом і кар’єрними результатами. «Жайворонки» частіше демонструють стабільнішу продуктивність.
Проте дослідники пояснюють це не особливими здібностями, а соціальними умовами. Більшість навчальних закладів і компаній працюють зранку, тому людям із раннім біоритмом простіше адаптуватися до робочого розкладу.
Фактично перевагу створює не сам ранній підйом, а збіг внутрішнього годинника з розкладом, яке прийнято в суспільстві.
Чому «сови» частіше відчувають втому
Люди з вечірнім хронотипом нерідко змушені прокидатися раніше, ніж цього потребує їхній організм. Такий конфлікт отримав назву соціальний джетлаг — стан, коли біологічний ритм не відповідає робочому або навчальному графіку.
Дослідження пов’язують його з:
- хронічним недосипанням,
- підвищеним рівнем стресу,
- ризиком метаболічних порушень,
- швидшим емоційним виснаженням.
Через це «сови» можуть виглядати менш продуктивними, хоча їхні когнітивні здібності залишаються такими ж або навіть вищими у відповідний для них час доби.
Психологи наголошують: проблема виникає не через сам хронотип, а через спробу підлаштувати всіх людей під однаковий режим.
За словами фахівців, «жайворонки» зазвичай мають стабільніший розклад, що позитивно впливає на психічне здоров’я. Водночас «сови» часто стикаються з почуттям провини або зниженням самооцінки, коли не можуть відповідати популярному образу «раннього та дисциплінованого» працівника.
Насправді ж продуктивність зростає тоді, коли людина працює у періоди природного піку енергії, а не тоді, коли змушує себе прокидатися раніше.
Чи варто змінювати свій режим
Експерти радять спершу зрозуміти власний біоритм. Один із простих способів — кілька тижнів фіксувати час засинання, пробудження та рівень енергії протягом дня.
Ознаки того, що режим підходить організму:
- швидке засинання;
- стабільний рівень бадьорості;
- відсутність сильної сонливості вдень.
Якщо ж заснути складно або ранкове пробудження супроводжується постійною втомою, графік може суперечити природному хронотипу.
Читайте також Не можу заснути, хоча дуже втомлений: у чому причина