Мамы детей с инвалидностью живут в условиях постоянного физического и эмоционального истощения — исследование

Нове дослідження громадських організацій “Епіпросвіта” та “Академія пізнання” показує, що як мінімум третина жінок, що мають дитину з інвалідністю, самотні та мають ризики для психічного здоров’я.

Самотність

Попри те, що більшість жінок формально перебувають у стосунках, близько третини з них фактично почуваються самотніми.

Причини цього різні:

• конфлікти та насильство в сім’ї;
• емоційне виснаження обох партнерів;
• відмова чоловіка прийняти стан дитини;
• економічний тиск і постійна напруга.

Дослідники також зазначають, що війна та мобілізація ще більше посилили цей тренд, збільшивши кількість жінок, які залишилися з відповідальністю за дитину наодинці.

Брак часу 

Чверть опитаних жінок не мають жодної регулярної допомоги. Ще більш показовий факт — близько 70% не мають навіть однієї години на день для відпочинку чи особистого часу.

Це створює умови для хронічного виснаження, яке накопичується роками.

Брак грошей

Більшість родин існують на обмежені ресурси:

• соціальні виплати — основне джерело доходу, а вони покривають тільки близько 20% видатків;
• допомога партнера;
• рідше — власна робота чи підробітки.

При цьому значна частина сімей живе на суму до 20 тисяч гривень на місяць, що з урахуванням витрат на лікування та реабілітацію фактично означає життя на межі бідності.

Причому, більшість матерів готові до гнучкого графіка, дистанційної зайнятості або часткової роботи.

Однак їм заважають системні бар’єри:

• відсутність доступного тимчасового догляду за дітьми;
• обмежені можливості перекваліфікації;
• низький рівень цифрових навичок;
• складна взаємодія з медичною системою.

Що з психічним здоров’ям

Результати дослідження показують серйозну картину:

• майже половина матерів мають симптоми тривоги;
• близько 40% — ознаки депресії;
• понад 50% — переживають батьківське вигорання.

Найбільш критичний показник — близько 15% жінок повідомляють про думки, пов’язані з самоушкодженням або небажанням жити. Це свідчить про глибокий рівень психологічного виснаження.

Подібні явища добре описані в міжнародній психології.

Наприклад, Крістіна Маслач, яка ввела поняття емоційного вигорання, зазначає: воно виникає тоді, коли тривалий стрес поєднується з відсутністю контролю та підтримки. Саме така ситуація характерна для багатьох матерів у подібних обставинах.

Психолог Герберт Фройденбергер підкреслював, що вигорання часто виникає у людей, які змушені постійно віддавати більше, ніж отримують у відповідь — емоційно, фізично чи соціально.

А дослідниця вразливості та стресу Брене Браун наголошує: ізоляція та відсутність підтримки значно підсилюють відчуття безсилля і сорому, що може призводити до депресивних станів.

Це цілком пояснюює, чому саме поєднання постійного догляду, фінансового тиску та самотності створює настільки критичні наслідки для психіки матерів, що виховують дітей з інвалідністю.

Читайте також Ви не просто втомилися: ознаки психічного виснаження і перевтоми психіки