Как 4-дневная рабочая неделя влияет на психическое здоровье и выгорание — исследование

Ідея чотириденного робочого тижня поступово виходить із розряду експериментів у реальну практику. У різних країнах її вже тестували на рівні бізнесу та держави — і результати виявилися неоднозначними, але здебільшого позитивними.

В Україні ж поки що це радше дискусія. Втім, опитування показують: майже половина українців вірить, що коротший робочий тиждень може підвищити ефективність.

Що показали міжнародні дослідження

Одне з наймасштабніших досліджень опублікував журнал Nature Human Behaviour у 2025 році. У ньому взяли участь майже 3 тисячі працівників із 141 компанії у шести країнах — від Великої Британії до США.

Півроку люди працювали менше, але без зниження зарплати. Результати:

• знизився рівень вигорання;
• покращилось психічне і фізичне здоров’я;
• зросла задоволеність роботою;
• продуктивність не впала, а в деяких випадках навіть зросла.

Після експерименту 90% компаній вирішили залишити новий формат.

Психологи загалом позитивно оцінюють ідею скороченого робочого тижня, але за однієї важливої умови — зменшення навантаження, а не його ущільнення.

За словами фахівців, додатковий вихідний:

• знижує рівень хронічного стресу,
• допомагає відновлювати когнітивні ресурси,
• зменшує ризик емоційного вигорання,
• підвищує мотивацію та концентрацію.

Водночас, якщо робочі години просто «стиснути» у меншу кількість днів, ефект може бути протилежним — виснаження лише посилиться.

Досвід різних країн: що працює, а що ні

Світовий досвід показує: усе залежить від моделі. Ісландія стала одним із перших прикладів успішного переходу. Там скорочення робочого часу не лише не нашкодило економіці, а й покращило добробут працівників. Згодом більшість людей отримали право працювати менше.

Португалія протестувала модель у приватному секторі. Компанії зберегли ефективність, а працівники відчули менше стресу та покращили баланс роботи та життя.

Натомість Бельгія обрала інший підхід — не зменшення годин, а їх ущільнення. У результаті формат не став популярним: довші робочі дні виявилися виснажливими.

Швеція експериментувала зі скороченням робочого дня. Це покращило стан працівників, але в деяких сферах потребувало додаткових витрат на персонал.

Де виникають труднощі

Коротший робочий тиждень легше впровадити в офісних і креативних професіях. Натомість у медицині, освіті, виробництві чи сфері послуг це значно складніше — там потрібна постійна присутність працівників.

Є й інші ризики:

нерівність між галузями;

додаткове навантаження на частину працівників;

складнощі для малого бізнесу;

можливий відтік кадрів у більш гнучкі сфери.

Чи можлива «чотириденка» в Україні

У нинішніх умовах повномасштабний перехід на 4-денний тиждень в Україні виглядає малоймовірним. Війна, кадровий дефіцит і навантаження на критичні галузі не дають такої можливості.

Проте точкові рішення вже можуть працювати:

• в ІТ,
• у фінансах,
• у креативних індустріях.

Саме там результат залежить не від кількості годин, а від ефективності.

У довгостроковій перспективі ця модель може стати частиною нової культури праці — де цінується не «відпрацьований час», а результат і стан людини.

Читайте також Лікарі пояснили, як віддалена робота допомагає при мігрені.