Искусственный интеллект и человеческая психика: кто от кого зависит, объясняет психиатр

Чи може штучний інтелект не просто допомагати нам, а поступово «оселятися» у нашій психіці? Над цим питанням розмірковує Грант Гіларі Бреннер, доктор медицини, психіатр, член Американської психіатричної асоціації у Psychology Today.

Це вже було

Психіатр зауважує, що страх перед технологіями — не новий. Людство впродовж всієї своєї історії постійно створювало щось, що може лякати. Штучний інтелект — це продовження тієї ж тривоги: що стається, коли людське творіння перевершує здатність людини ним керувати?

Але сьогодні питання звучить інакше: що буде, якщо технологія не знищить нас фізично, а поступово змінить спосіб нашого мислення?

Захоплення свідомості

Сучасні мовні моделі ШІ вражають людяністю: вони співчувають, нагадують про відпочинок, підтримують діалог так, ніби справді розуміють. Вони всі дуже комплементарні та підтримуючі

Людина просто описує бажаний результат, а система його генерує — створює відчуття всемогутності. Навіть якщо відповідь містить помилки або вигадки, сам досвід взаємодії захоплює.

І тут виникає питання: чи не формується залежність?

“Можливо, штучний інтелект існує не лише в дата-центрах. Між сесіями він «живе» у людській свідомості — у питаннях, які ми продовжуємо обмірковувати, у ідеях, що повертаються за кілька днів. Без людини він не має сенсу. Але без нього ми вже починаємо почуватися менш продуктивними”, - задається питанням психіатр .

ШІ потребує:

• людської уяви — саме вона створила ідею машинного розуму;
• здатності витримувати невизначеність;
• інтуїції й цінностей;
• творчих імпульсів, що народжуються з тілесного емоційного досвіду людини.

Штучний інтелект може блискуче оптимізувати процеси. Але він не визначає, що є сенсом, а що — лише функцією. Він не обирає, що варте зусиль. Це робить людина.

Яким буде світ без людей

Доктор медицини Грант Гіларі Бреннер пропонує уявити, що одного дня ШІ людина стане  непотрібною. Чи стане він самодостатнім?

Світ, де працюють лише автономні алгоритми, не виглядатиме як антиутопія. Він радше буде порожнім: оптимізація без переживання, інтелект без сенсу.

“Без людської присутності навіть найскладніша система нагадуватиме бібліотеку без читачів”, - зазначає психіатр.

Колись соціальні мережі здавалися інструментом для спілкування. Згодом вони змінили культуру, увагу, мислення. Алгоритми навчилися настільки точно підлаштовувати контент, що ми вже не завжди розуміємо: нам показують те, що ми хочемо, чи ми хочемо те, що нам показують.

Штучний інтелект швидший, масштабніший, здатний бачити причинно-наслідкові ланцюги на багато кроків уперед. Якщо його цінності непомітно почнуть переважати людські, ми можемо цього навіть не усвідомити.

Плюси та мінуси штучного інтелекту

Взаємодія з ШІ має дві сторони.

Позитивна:

• посилення творчості;
• нові інструменти мислення;
• продуктивна співпраця.

Ризикована:

• втрата навичок самостійного мислення;
• емоційна залежність;
• поступове «виснаження» унікальних людських якостей.

Проблема не лише у витраченому часі. Можливо, ми поступово віддаємо щось глибше — здатність формувати питання, створювати сенси.

Наразі ШІ потребує людської свідомості, щоб залишатися значущим. Людина потребує ШІ як допоміжного інструменту в пошуку відповідей, в роботі, але не як заміни власного мислення.

Головне питання, яке озвучує психіатр Бреннер, -  чи збережемо ми баланс. Бо якщо людський елемент зникне, жодна надінтелектуальна система не зможе відповісти на найважливіше: навіщо все це?

Читайте також Розмови з чат-ботами – норма чи прихована загроза для психічного здоров’я