Псилоцибін може допомагати після хвороби Лайма: перші результати дослідження

Дві сесії з псилоцибіном у поєднанні з психологічною підтримкою пов’язали зі значним зменшенням тривалих симптомів у людей, які раніше пройшли лікування хвороби Лайма. Через шість місяців після втручання загальний рівень симптомів у учасників був приблизно на 40% нижчим, ніж до початку дослідження.

Водночас ідеться лише про невелике пілотне дослідження без контрольної групи, тому поки що не можна стверджувати, що покращення спричинив саме псилоцибін. Результати опублікували в журналі Scientific Reports, пише PsyPost.

Чому симптоми можуть залишатися після лікування

Хвороба Лайма — інфекційне захворювання, яке спричиняють бактерії Borrelia і яке передається через укуси інфікованих кліщів. У більшості випадків антибіотики ефективно лікують інфекцію, однак приблизно у 10–20% пацієнтів певні симптоми зберігаються після завершення стандартного лікування.

Такий стан називають хворобою Лайма після лікування, або PTLD. Люди можуть місяцями або роками відчувати втому, біль, проблеми зі сном, пам’яттю та концентрацією, а також погіршення настрою й якості життя.

Причини цього стану досі остаточно не зрозумілі. Серед можливих пояснень розглядають зміни в роботі імунної системи, наслідки пошкодження тканин під час інфекції та інші біологічні й психологічні чинники, при цьому збереження симптомів саме по собі не означає, що бактеріальна інфекція залишається активною.

Як проходило дослідження

У дослідженні взяли участь 20 людей із підтвердженою хворобою Лайма в анамнезі, які пройшли стандартне лікування антибіотиками, але продовжували мати симптоми. Середній вік учасників становив 44 роки, а медіанна тривалість їхнього захворювання — 5,7 року.

Програма тривала вісім тижнів і включала дві сесії з псилоцибіном під наглядом фахівців. Під час першої учасники отримували 15 мг псилоцибіну, а під час другої більшість — 25 мг, хоча двом людям через сильну реакцію на першу дозу повторно дали 15 мг.

До першої сесії учасники проходили три підготовчі зустрічі, під час яких отримували інформацію про дію псилоцибіну та обговорювали свій досвід хвороби й цілі лікування. Після кожної сесії проводили інтеграційні зустрічі та оцінювали психологічний стан і можливі побічні ефекти.

Через пів року симптомів стало менше

Основною точкою оцінювання був період через місяць після другої сесії. На той момент загальний тягар симптомів знизився приблизно на 42% порівняно з початком дослідження, а через два тижні після другої сесії зниження становило близько 52%.

Покращення не зникло одразу після завершення втручання. Через шість місяців загальний показник симптомів залишався приблизно на 40% нижчим, ніж на початку дослідження, а показники фізичної та психологічної якості життя покращилися приблизно на 13%.

Дослідники також зафіксували зміни окремих симптомів. У різні моменти спостереження прояви депресії були приблизно на 50–60% нижчими за початкові, проблеми зі сном — на 40–50%, втома — на 25–30%, а загальний рівень болю — приблизно на 40–50%.

Чи лікує псилоцибін наслідки хвороби Лайма

Поки що такого висновку зробити не можна. У дослідженні було лише 20 учасників, усі вони знали, що отримують псилоцибін, а групи плацебо для порівняння не було.

Через це неможливо визначити, яку частину покращення можна пояснити безпосередньою дією псилоцибіну, а яку — психологічною підтримкою, очікуваннями учасників, природними коливаннями симптомів або іншими чинниками. Автори розглядають результати як попередні й наголошують на необхідності більших контрольованих досліджень.

Також поки що незрозуміло, яким може бути механізм потенційного ефекту. Псилоцибін досліджують через його можливий вплив на депресію та тривогу, нейропластичність і психологічну гнучкість, а експерименти на тваринах також дають попередні дані про можливі протизапальні ефекти.

Які були побічні ефекти

Серйозних побічних реакцій, які дослідники пов’язали б із псилоцибіном, не зафіксували, а всі 20 учасників пройшли обидві сесії. Водночас тимчасове підвищення артеріального тиску спостерігали у 90% учасників, головний біль — у 65%, прискорене серцебиття — у 35%, біль — у 20%, а втому — у 15%.

Тому результати не означають, що псилоцибін можна використовувати самостійно для лікування тривалих симптомів після хвороби Лайма. У дослідженні препарат застосовували в контрольованих умовах після відбору учасників, із підготовкою, професійним супроводом під час сесій та подальшим спостереженням.