Алкоголь підвищує ризик повторного насильства навіть у чоловіків, які добре контролюють свою поведінку – дослідження

Проблемне вживання алкоголю пов’язане з підвищеним ризиком повторних правопорушень серед чоловіків, які раніше вчиняли насильство щодо партнерок або партнерів. Причому хороші комунікативні навички, здатність розуміти інших людей і продумувати наслідки своїх дій не усувають цього ризику.

Такого висновку дійшли канадські науковці, які проаналізували дані 7781 чоловіка. Результати дослідження опублікували в журналі Applied Cognitive Psychology, повідомляє PsyPost.

Як алкоголь пов’язаний із повторним насильством

Дослідниці Крістал Гісбрехт і Кайла Брюер з Університету Реджайни в Канаді проаналізували інформацію про чоловіків віком від 18 до 84 років, які раніше вчиняли насильство щодо інтимних партнерів. Усі вони перебували під наглядом відповідних служб у провінції Альберта, а дані збирали впродовж 2009–2012 років.

Науковиць цікавило, чи можуть розвинені соціальні та когнітивні навички зменшувати ризик повторних правопорушень, пов'язаних із проблемним вживанням алкоголю. Для цього вони вивчали частоту вживання спиртного, його вплив на повсякденне життя та зв'язок із попередньою злочинною поведінкою.

Також оцінювали вісім характеристик, серед яких імпульсивність, самоконтроль, здатність розв'язувати проблеми, планувати власні дії, враховувати їхні наслідки та розуміти погляди інших людей.

Результати показали, що алкоголь вживали 93% учасників дослідження, а приблизно третина пила щонайменше тричі на тиждень. У половини чоловіків алкоголь був пов'язаний із попередньою злочинною поведінкою, а у 27% негативно впливав на роботу, здоров'я або стосунки.

Протягом наступних трьох років 38% чоловіків повторно порушили закон або умови нагляду. Ще 20% учасників учинили нове насильницьке правопорушення.

Наскільки алкоголь збільшує ризик повторних правопорушень

Після врахування інших досліджуваних чинників науковці встановили, що чоловіки, у яких вживання алкоголю порушувало повсякденне функціонування, мали на 27% вищі шанси повторного правопорушення. Для насильницьких правопорушень цей показник становив 28%.

Подібний зв'язок спостерігали й серед чоловіків, у яких алкоголь раніше сприяв злочинній поведінці. При цьому часте вживання спиртного саме по собі було пов'язане із загальним ризиком повторних правопорушень, але не демонструвало такого самого зв'язку з новими випадками насильства.

Дослідниці звертають увагу на різницю між частотою вживання алкоголю та його наслідками. Людина може пити регулярно, але для оцінювання ризиків значення має й те, чи призводить алкоголь до проблем у стосунках, роботі, поведінці та повсякденному житті.

Чому хороші соціальні навички не захищають від насильства

Одним із найцікавіших результатів стало те, що розвинені соціальні навички не компенсували ризиків, пов'язаних із проблемним вживанням алкоголю. Дослідниці очікували, що чоловіки, які краще контролюють поведінку, розуміють інших людей та усвідомлюють наслідки своїх рішень, рідше повторно порушуватимуть закон.

Однак результати виявилися складнішими. Чоловіки, які не мали помітних труднощів зі здатністю розуміти погляди інших людей, демонстрували навіть вищі шанси повторних правопорушень, зокрема насильницьких. А ті, хто добре оцінював можливі наслідки власних дій, також мали вищі шанси нових насильницьких правопорушень.

Авторки припускають, що розвинені когнітивні здібності не обов'язково супроводжуються бажанням дотримуватися соціальних норм. Людина може добре розуміти емоції інших, передбачати їхню реакцію та планувати власні дії, але використовувати ці здібності у власних інтересах, зокрема для маніпуляцій.

Проте дослідження не доводить, що хороші соціальні навички спричиняють насильство. На результати могли вплинути інші характеристики учасників, які науковці не мали можливості оцінити.

Які риси поведінки пов'язані з повторними правопорушеннями

Серед досліджуваних характеристик найбільш послідовний зв'язок із повторними правопорушеннями мала імпульсивність. Чоловіки, яким було складніше стримувати спонтанні реакції, частіше повторно порушували закон, зокрема вчиняли насильницькі правопорушення.

Труднощі з постановкою цілей і плануванням також були пов'язані з вищими шансами повторного правопорушення. А схильність сприймати нейтральні слова чи дії інших людей як ворожі виявилася пов'язаною саме з повторним насильством.

При цьому дослідниці не знайшли переконливих доказів того, що поєднання проблемного вживання алкоголю та слабких соціальних навичок створює додатковий ризик, більший за внесок кожного чинника окремо.

Це означає, що проблемне вживання алкоголю залишається окремим чинником ризику навіть тоді, коли людина має відносно розвинені комунікативні та когнітивні здібності.

Що результати означають для профілактики домашнього насильства

Авторки дослідження вважають, що програми запобігання повторному насильству мають приділяти більше уваги проблемному вживанню алкоголю. Навчання самоконтролю, спілкування та розв'язання конфліктів може бути недостатнім, якщо алкогольні проблеми залишаються без належної допомоги.

У Канаді деякі програми роботи з людьми, які вчиняли насильство щодо партнерів, не приймають учасників, які активно вживають психоактивні речовини. На думку дослідниць, це може обмежувати доступ до допомоги саме для тих, кому вона необхідна.

Водночас авторки наголошують на обмеженнях роботи. Дані стосувалися офіційно зареєстрованих правопорушень, тому частина випадків насильства могла залишитися невідомою правоохоронним органам. Крім того, дослідниці не мали інформації про потерпілих і не могли встановити, чи були нові насильницькі правопорушення спрямовані проти інтимних партнерів.

Статистичні моделі пояснювали лише невелику частину відмінностей у повторних правопорушеннях. Тому результати не дозволяють передбачити поведінку конкретної людини або стверджувати, що алкоголь безпосередньо спричиняє насильство.

Дослідження показує, що проблеми з алкоголем та особливості поведінки необхідно оцінювати окремо. Хороші соціальні навички не гарантують відсутності ризику, а робота з алкогольною залежністю може бути одним із напрямів профілактики повторних правопорушень.