Психологиня пояснила, як темрява впливає на психіку та що допоможе знизити стрес під час блекауту

Кожне вимкнення світла, особливо неочікуване, — це стрес. І нормальна реакція на стрес — роздратування. Темрява підсилює наше відчуття неконтрольованості, безсилля, написала у своєму Facebook Світлана Ройз, дитяча та сімейна психологиня, письменниця. Експертка пояснила в дописі, як темрява впливає на психологічний стан та що можна зробити для зниження рівня стресу.

Сум, агресія, страх, роздратування — основні почуття в темряві

Світлана Ройз зазначає, що темрява сприймається нами як небезпечне середовище. Це прояви інстинкту самозбереження. Зараз нашій лімбічній системі, і так гіперактивній під час війни, складно впоратися ще й із навантаженнями через блекаут. Тому потрібні турбота та підтримка.

Перебування в темряві може змусити нас регресувати та повернутися в стан дитини, що колись не могла про себе піклуватися і відчувала безпорадність та тривогу.

"Природна реакція дитини, яка втрачає те, що дає їй відчуття стабільності, — дезорганізація, роздратування, сум, страх, агресія, тривога. А якщо поруч із нами діти — на нас ще й подвійне навантаження", — говорить Ройз.

Що може допомогти

Психологиня зазначила у своєму дописі про як мінімум 12 відчуттів, які виникають у темряві під час відключення світла. І відразу дала дієву пораду, як знизити градус цих відчуттів, ба навіть нівелювати їх.

1. У темряві ми можемо втрачати відчуття контролю та орієнтації в просторі. Тому треба подбати заздалегідь про комфортне пересування вдома, щоб не перечепитися за іграшку чи якусь крихку річ.

“Для цього у світлий час можна охопити поглядом усю кімнату, закрити очі і уявити її, намагаючись уявою відтворити всі деталі”, — радить психологиня.

І додає, що, можливо, буде корисно розмістити ліхтарики чи гірлянди або наклеїти світлодіодну чи світловідбивну стрічку в тих місцях, де є кути. Якщо в домі є сходинки — помітити їх, окреслити дорогу до туалету. Допомагають ліхтарі з датчиком руху — якщо відключення світла застало в замкнутому просторі — туалеті чи ванній, вони вмикаються автоматично. Важливо позначити вхід у кімнату.

2. У темряві ми можемо втрачати відчуття кордонів тіла. Це впливає на наше загальне відчуття небезпеки й підсилює тривогу. Тому важливо повертати собі контакт із тілом:

• розтираннями;
• вправами на заземлення (відчути стопи, як наше тіло торкається стійких поверхонь);
• вправами на розтягування (будь-які потягування);
• масажем та самомасажем.

3. У темряві ми чутливі до дотиків. Тому обов'язково потрібно попереджати про свої дії та дотики близьких.

4. У темряві ми можемо перестати відчувати природні потреби, наприклад поїсти. Тому важливо питати себе та тих, хто поруч, про їжу.

5. Темрява може сприйматися як загроза життєвості, адже нашому тілу потрібно світло, тепло, їжа. Тому Світлана Ройз радить не забувати про можливість розігріти їжу чи торкнутися теплої поверхні. Знати, що є запаси їжі.

6. Темрява підсилює відчуття самотності. Тому потреба в близькості може бути загостреною. Важливо створювати своє коло підтримки та дозволяти собі просити про допомогу. Наприклад, писати чи говорити про свої емоції, телефонувати тим, хто входить у коло близьких, які підтримують.

“Важливо, коли є на кого спиратися, та пам'ятати, що в такому стані ми більш чутливі до зворотного зв'язку та коментарів інших”, — пояснює психологиня.

7. У темряві втрата зв’язку, можливості контакту та отримання інформації — ще один із найбільших страхів. Тому важливо подбати про те, як зберігати зв'язок.

Наприклад, під’єднатися до ще одного мобільного оператора чи придбати радіо на батарейках. Можливо, приєднатися до чату чи запропонувати створити чат будинку або району.

8. У темряві ми можемо втрачати відчуття часу. Нам стає складно розрахувати час роботи чи зустрічей. А ще нам може здаватися, що час без світла тягнеться нескінченно. Тож важливо мати годинник на батарейках чи ставити собі нагадування на телефоні.

9. У темряві ми можемо відчувати більшу втому та потребу поспати. Наш мозок отримує сигнал: «Темрява = засинаємо».

“Така реакція природна, але важливо бути уважними до режиму сну та своїх емоційних і тілесних потреб. Ми, насправді, виснажуємося. І важливо турбуватися про себе”, — радить Ройз.

11. У сутінках та темряві ми втрачаємо відчуття кольорів. Також можливі складнощі адаптації до темряви, якщо є проблеми із зором. Це може сильно впливати на нашу емоційну сферу, зазначає психологиня. Тож у пригоді стане використання більш яскравих кольорів (наприклад, кольорові гірлянди, одяг, пледи). Якщо світло вимкнули зранку чи вдень, коли ще світло, — краще йти на вулицю, за можливості працювати в коворкінгу чи кафе. Або гуляти пішки.

12. У темряві ми можемо зіштовхуватися із загостренням відчуттів (звуків, дотиків, ароматів). Тому краще не користуватися парфумами та попереджати одне одного про звуки, якщо вони будуть гучними. Сімейна психологиня пояснює, що звуки, на які ми могли не звертати уваги при світлі, можуть бути більш проявленими у темряві. Тому важливо для себе та дітей створювати «енциклопедію звуків», впорядковуючи їх, називаючи та прояснюючи.

“Нам усім зараз складно. Я намагаюся, коли відбувається щось критичне, уникати стану «за що це мені» чи «у мене це відібрали». Мені особисто допомагає позиція — «що саме я можу зараз із цим робити». Це залишає за мною відчуття сили. Сили нам зараз так потрібні!” — наголошує Світлана Ройз.

Читайте також як під час блекауту не зійти з розуму: поради психологів