Антигіпертензивний препарат гідралазин може пригнічувати ріст агресивної пухлини мозку — дослідження

Гідралазин — один із найстаріших препаратів проти високого тиску, який часто застосовують і у вагітних, — здатний пригнічувати ріст клітин гліобластоми, однієї з найагресивніших пухлин мозку. Препарат впливає на фермент, що блокує розширення судин і перешкоджає надходженню кисню до пухлини. Краще розуміння цього механізму може допомогти створити нові засоби, які проникатимуть крізь гематоенцефалічний бар’єр і будуть ефективними проти гліобластоми, не завдаючи шкоди плоду під час лікування гіпертензії у вагітних. Дослідження опубліковане в Science Advances.

Гідралазин уже понад 70 років використовують для зниження артеріального тиску, але спосіб його дії залишався до кінця неясним. Відомо, що він розслаблює судини і покращує постачання тканин киснем, а тому його застосовують при прееклампсії — стані, коли через порушене формування судин у плаценті у матері зростає тиск, а дитина недоотримує кисень.

Гліобластома ж навпаки здатна виживати у середовищах з дуже низьким вмістом кисню. Попередні дослідження показали, що ключову роль у цьому відіграє фермент ADO, який особливо чутливий до рівня кисню. Команда науковців із Пенсильванського університету почала шукати препарати, здатні «вимикати» цей фермент.

За допомогою рентгенівської кристалографії дослідники з’ясували, що гідралазин зв’язується з атомом заліза у ферменті ADO та робить його неактивним. При цьому препарат не взаємодіяв з іншими важливими ферментами клітин, які теж містять залізо — тобто діяв доволі вибірково.

Під час експериментів на мишах із прееклампсією виявили, що гідралазин блокує вплив ADO на RGS-білки, які регулюють сигнальні процеси в клітині та впливають на скорочення гладеньких м’язів судин. Коли ADO був заблокований, ці білки накопичувалися в судинних стінках, сприяючи їх розслабленню та зниженню тиску.

Далі препарат протестували на культурах клітин гліобластоми. Уже через шість годин після введення гідралазину науковці зафіксували його цитотоксичну дію — тобто він почав знищувати ракові клітини. Протягом наступних 12 днів клітини перестали ділитися та перейшли у стан клітинного старіння. І що важливо — для зупинки росту пухлини вистачило однієї дози.

Дослідження дає підстави для створення модернізованих форм гідралазину, які могли б проникати в мозок і ефективно пригнічувати гліобластому, а також — нових антигіпертензивних препаратів з меншим ризиком побічних ефектів. Оскільки гідралазин уже схвалений до медичного використання, це може значно прискорити розробку перспективних онкологічних засобів.