Пацієнт помер від сказу після пересадки нирки: лікарі шоковані джерелом інфекції

У США пацієнт помер від сказу після пересадки нирки: вірус передався від донора і це лише четвертий такий випадок з 1978 року

У США медики зафіксували рідкісний і трагічний випадок зараження сказом через трансплантацію органів. Пацієнт із Мічигану, який отримав нирку в грудні 2024 року, помер у січні 2025-го — всього за кілька тижнів після операції.

Оскільки чоловік не мав жодного контакту з тваринами, що могло б пояснити хворобу, Центр контролю та профілактики захворювань США (CDC) розпочав розслідування.

Висновок був шокуючим: пересаджена йому нирка містила вірус сказу.

Це лише четвертий випадок передачі сказу через донорські органи у США з 1978 року.

Як це сталося?

Донором був чоловік з Айдахо, якого у грудні 2024 року знайшли непритомним після ймовірної зупинки серця. За п’ять тижнів до цього його подряпав скунс. На момент смерті ніхто не підозрював сказ, тому його органи серце, легені, ліва нирка та рогівки були пересаджені чотирьом пацієнтам.

Лише після смерті реципієнта нирки лікарі виявили у нього симптоми, схожі на сказ, і відправили аналізи до CDC. У зразках слини, шкіри та рідин було знайдено РНК вірусу сказу.

Архівна біопсія нирки донора також підтвердила наявність вірусу.

Пацієнт із Мічигану помер на сьомий день госпіталізації.

Що сталося з іншими реципієнтами?

• Серце і легені донора використовувалися у дослідницькому центрі та нікому не загрожували.

• Троє пацієнтів отримали його рогівки.

Коли з’ясувалося, що донор міг бути інфікованим, лікарі негайно вилучили пересаджені рогівки та призначили пацієнтам постекспозиційну профілактику (PEP) — протисказові антитіла і вакцину.

Всього медики і епідеміологи оцінили 357 контактів донора і померлого пацієнта.

46 осіб — медики, їхні родини та реципієнти рогівок — отримали профілактичне лікування.

Де система дала збій?

Інтерв’ю щодо ризиків донора містило інформацію про подряпину від скунса, однак медики не пов’язали його симптоми зі сказом. Донор не мав типових проявів у момент смерті, а тестування на сказ при підготовці до трансплантації не є стандартною процедурою.

У CDC наголошують: оскільки інкубаційний період сказу може тривати тижні або місяці, команди трансплантологів мають бути обережнішими.

Якщо потенційний донор, особливо той, хто має гостру енцефалопатію, протягом року отримував укус або подряпину від тварини, здатної переносити сказ, варто негайно консультуватися з фахівцями охорони здоров’я, — йдеться у звіті CDC.

Якщо орган трансплантований, а підозра на сказ виникає вже після цього, швидке реагування може врятувати життя:

• прискорена діагностика,

• можливе видалення пересаджених тканин,

• термінове введення PEP для реципієнтів і контактних осіб.