Не лише підлітки: дослідники знайшли зв’язок між соцмережами та депресією в дорослих
Ви заходите в соцмережі на кілька хвилин, щоб відповісти на повідомлення. Потім переглядаєте новини, кілька відео, дописи знайомих — і непомітно минає година. Пізніше телефон знову опиняється в руках, хоча нічого конкретного ви вже…
Ви заходите в соцмережі на кілька хвилин, щоб відповісти на повідомлення. Потім переглядаєте новини, кілька відео, дописи знайомих — і непомітно минає година. Пізніше телефон знову опиняється в руках, хоча нічого конкретного ви вже не шукаєте. Для багатьох людей така поведінка стала настільки звичною, що вони майже не помічають, скільки часу проводять онлайн.
Соцмережі та депресія вже давно цікавлять психологів, але більшість публічних дискусій зосереджена на підлітках. Нове масштабне дослідження показало, що зв’язок між тривалістю користування соцмережами та повідомленнями про депресію спостерігається також серед дорослих. Особливу увагу науковців привернула закономірність, яка ставала помітнішою після приблизно 150 хвилин щоденного користування.
WELL by СТАН Wellness без міфів: від сну до медичного канабісуПро результати дослідження, опублікованого в npj Mental Health Research, повідомляє PsyPost.
Що досліджували протягом 11 років
Науковці проаналізували відповіді 183 300 американців віком від 18 до 70 років. Дані збирали щороку протягом 2014–2024 років у межах масштабного опитування про медіазвички та повсякденне життя. Учасники повідомляли, скільки часу проводять у соцмережах, переглядають телевізор, користуються інтернетом, грають у відеоігри та читають новини.
Дослідники також враховували вік, стать, дохід, освіту, сімейний стан та інші характеристики. Це було важливо, оскільки психічне здоров’я пов’язане з багатьма обставинами життя, а не лише з поведінкою в інтернеті.
Окремо учасники відповідали, чи мають депресію. Проте це не було повноцінне психіатричне обстеження: дослідники використовували самооцінку людей, а не клінічно підтверджені діагнози.
Для аналізу науковці застосували звичайні статистичні методи та алгоритми машинного навчання. Останні допомагали визначати, які характеристики найкраще відрізняють людей, які повідомляють про депресію, від тих, хто її не зазначає.
Що показали результати
Протягом досліджуваного періоду частка учасників, які повідомляли про депресію, зросла з 15,1% у 2014 році до 22% у 2024-му. Одночасно збільшувалася й середня тривалість користування соцмережами. Проте саме по собі паралельне зростання двох показників ще не означає, що один спричинив інший.
СТАН У TELEGRAM Що відбувається з вами всерединіПісля врахування демографічних характеристик кожна додаткова година щоденного користування соцмережами була пов’язана приблизно із 17% вищими шансами повідомити про депресію. Тут важливо розрізняти статистичні шанси та звичайну ймовірність: це не означає, що ризик депресії автоматично зростає на 17 відсоткових пунктів за кожну годину онлайн.
Алгоритми також показали, що час у соцмережах належав до найважливіших чинників, пов’язаних із прогнозуванням депресії. Загалом сильнішим предиктором був лише особистий дохід, а серед інших помітних чинників виявилися загальне користування інтернетом і вік.
Водночас здатність моделей визначати людей із депресією залишалася помірною. Це означає, що за кількістю годин у соцмережах не можна надійно встановити психічний стан конкретної людини.
Що особливого в позначці 150 хвилин
Один із найцікавіших результатів стосувався тривалості користування соцмережами. Коли дослідники аналізували прогнози комп’ютерних моделей, вони помітили, що до приблизно 150 хвилин на день цей показник відносно мало змінював прогноз. Після двох із половиною годин додатковий час дедалі помітніше зміщував оцінку в бік депресії.
Проте автори спеціально застерігають від спрощеного висновку, ніби 149 хвилин є безпечними, а 151 хвилина — небезпечними. Виявлена межа не є медичною нормою чи доведеним порогом ризику. Це закономірність у статистичній моделі, яку ще потрібно перевіряти в інших дослідженнях.
Крім того, алгоритм оцінював імовірність того, що учасник повідомить про депресію, а не безпосередній вплив соцмереж на його мозок. Тому отримані цифри не можна використовувати як індивідуальний прогноз.
MIND by СТАН Мозок, свідомість і майбутнє mental healthСоцмережі погіршують настрій чи депресія змушує більше гортати стрічку?
Це головне запитання, на яке дослідження поки не відповідає. Людина з депресивними симптомами може частіше користуватися телефоном, оскільки їй складно займатися звичними справами, виходити з дому або підтримувати живе спілкування. Соцмережі в такому разі можуть ставати способом відволіктися чи отримати хоча б певне відчуття контакту з іншими.
Можливий і протилежний напрямок зв’язку. Постійне порівняння себе з іншими, емоційно виснажливий контент або порушення сну через пізній скролінг теоретично можуть посилювати психологічний дискомфорт. Не виключено також, що обидва процеси відбуваються одночасно.
Однак дослідники не спостерігали за одними й тими самими людьми протягом усіх 11 років. Щороку опитували нову групу дорослих, тому встановити послідовність змін у користуванні соцмережами та психічному стані неможливо.
Не лише кількість часу, а й те, що ми робимо онлайн
У дослідженні не розрізняли пасивне гортання стрічки, листування з друзями, публікацію власних дописів та інші форми активності. Проте для розуміння впливу цифрових звичок це може бути принципово важливо. Дві людини здатні проводити однакову кількість часу в соцмережах, але використовувати їх для зовсім різних потреб.
Науковці також покладалися на оцінки самих учасників щодо часу онлайн. Такі відповіді можуть відрізнятися від фактичних показників смартфона. А інформацію про депресію збирали за допомогою одного запитання, що не дозволяло точно оцінити тяжкість симптомів.
Тому результати не доводять, що обмеження соцмереж до певної кількості хвилин запобігає депресії. Водночас вони показують, що цифрові звички дорослих заслуговують на не меншу увагу дослідників, ніж поведінка підлітків.
