Генетика і тривалість життя: вчені виявили більший зв’язок, ніж попередні дослідження

Вважалося, що генетика відіграє другорядну роль у тривалості життя. Однак нові наукові дані свідчать: спадковість може бути значно важливішою, ніж припускали раніше. Дослідження показало, що гени впливають на тривалість життя набагато сильніше — і це може змінити підхід до вивчення старіння.

Що змінилося 

Раніше вчені оцінювали вплив спадковості на довголіття в межах 10–25%. Решту пояснювали способом життя, середовищем і випадковими факторами.

Однак нове дослідження, проведене в Інституті науки Вейцмана та опубліковане в журналі Science, показало іншу картину. За оновленими оцінками, генетика може визначати приблизно 50% варіацій у тривалості життя.

Як проводили дослідження

Команда під керівництвом Бен Шенхар використала один із найнадійніших підходів — аналіз близнюків.

Основні особливості дослідження:

• використано великі бази даних близнюків зі Швеції та Данії;
• враховано випадки, коли близнюки росли окремо;
• застосовано математичне моделювання та комп’ютерні симуляції.

Такий підхід дозволив максимально точно відокремити вплив генів від впливу середовища.

Науковці з’ясували, що старі оцінки занижували роль генетики через так звану «зовнішню смертність». Йдеться про фактори, які не пов’язані безпосередньо зі старінням:

• аварії,
• інфекційні захворювання,
• екологічні ризики.

Ці причини створювали враження, що гени мають менший вплив. Після того як дослідники відфільтрували ці фактори, «чистий» генетичний вплив виявився значно сильнішим.

Неочікуваний факт

Одним із найцікавіших результатів стало те, що спадковість по-різному впливає на різні причини смерті. Зокрема: до 80 років ризик смерті від деменції на ~70% залежить від генетики

Це значно більше, ніж для:

• онкологічних захворювань,
• серцево-судинних хвороб.

Такий результат вказує на сильний генетичний компонент нейродегенеративних процесів.

Що це означає для медицини

Отримані дані відкривають нові можливості для науки:

• пошук конкретних генів, пов’язаних із довголіттям;
• глибше розуміння механізмів старіння;
• потенційна розробка методів уповільнення вікових змін.

Фактично мова йде про перехід до більш точного, «персоналізованого» підходу в медицині.

Читайте також Не тільки “ген довголіття” впливає на тривалість життя – генетик про життя довгожителів.