Чи справді розумні люди мають менше дітей: вчені перевірили популярне припущення
Існує поширене переконання, що люди з вищим інтелектом рідше стають батьками або мають менше дітей. Зазвичай це пояснюють тривалим навчанням, кар'єрними амбіціями та відкладанням народження дитини. Однак великий огляд наукових досліджень показав, що зв'язок…
Існує поширене переконання, що люди з вищим інтелектом рідше стають батьками або мають менше дітей. Зазвичай це пояснюють тривалим навчанням, кар'єрними амбіціями та відкладанням народження дитини. Однак великий огляд наукових досліджень показав, що зв'язок між інтелектом і кількістю дітей значно складніший. У деяких країнах він справді простежується, тоді як в інших результати виявилися протилежними.
Про це повідомляє PsyPost, проаналізувавши результати досліджень, проведених у США, Великій Британії, Швеції, Норвегії та інших країнах. Найпереконливіші дані свідчать: люди з вищими результатами когнітивних тестів часто пізніше стають батьками, але це не обов'язково означає, що протягом життя вони матимуть менше дітей.
MIND by СТАН Мозок, свідомість і майбутнє mental healthЧому вчені пов'язують інтелект із кількістю дітей
Науковці вже давно досліджують, як когнітивні здібності співвідносяться з освітою, доходами, професійним становищем і створенням сім'ї. У багатьох дослідженнях вищі результати тестів інтелекту пов'язані з тривалішим навчанням і кращими економічними можливостями.
Водночас здобуття освіти та професійне становлення потребують часу. Люди, які довше навчаються, нерідко пізніше починають працювати за фахом, досягають фінансової стабільності та планують народження дітей.
Через це в молодому віці може виникати враження, що люди з вищим інтелектом мають менше дітей. Проте така статистика не завжди відображає остаточний розмір сім'ї.
Дослідники наголошують, що для коректного аналізу потрібно враховувати не лише кількість дітей у певному віці, а й те, скільки їх народилося до завершення репродуктивного періоду.
Чому розумніші люди можуть пізніше ставати батьками
Одну з найцікавіших закономірностей виявили шведські науковці, які проаналізували дані чоловіків, народжених між 1951 і 1967 роками.
Учасники проходили тести когнітивних здібностей у молодому віці під час військового призову. Згодом дослідники зіставили їхні результати з інформацією про народження дітей.
Якщо оцінювати кількість дітей до 30 років, чоловіки з найнижчими результатами тестів мали приблизно вдвічі більше дітей, ніж учасники з найвищими показниками.
Однак після 45 років ситуація змінилася. Чоловіки з вищими результатами тестів у підсумку мали трохи більше дітей.
Причина значною мірою полягала у віці першого батьківства. Серед чоловіків, які стали батьками, учасники з нижчими результатами тестів народження першої дитини переживали в середньому у 27,6 року, а з найвищими — приблизно у 31 рік.
Отже, різниця в кількості дітей у молодому віці частково відображала не відмову від батьківства, а його відкладання.
Що показали дослідження у Швеції та Норвегії
Скандинавські дослідження виявили результати, які суперечать популярному припущенню про те, що вищий інтелект обов'язково пов'язаний із меншою кількістю дітей.
У шведському дослідженні чоловіки з найвищими результатами когнітивних тестів мали в середньому приблизно на 0,09 дитини більше, ніж чоловіки із середніми показниками. Натомість у групі з найнижчими результатами кількість дітей була меншою приблизно на 0,56.
Інше дослідження, опубліковане 2021 року, показало, що чоловіки з найнижчими результатами тестів приблизно на 20 відсоткових пунктів частіше залишалися бездітними порівняно з учасниками із середніми результатами.
Науковці припустили, що важливу роль можуть відігравати труднощі зі створенням стабільних партнерських стосунків. Серед чоловіків, які одружилися, різниця в кількості дітей між групами була значно меншою.
Подібні результати отримали й норвезькі дослідники. Вони проаналізували дані чоловіків, народжених між 1950 і 1981 роками, та виявили, що чоловіки з вищими результатами тестів зазвичай пізніше ставали батьками, але згодом мали більше дітей.
Автори припускають, що в країнах із розвиненою системою соціальної підтримки освіта, стабільний дохід і професійне становище можуть допомагати людям реалізувати бажані сімейні плани.
Водночас ці результати стосуються конкретних поколінь і суспільств. Їх не можна автоматично переносити на всі країни.
Чи відрізняється зв'язок між інтелектом і народженням дітей у жінок
У дослідженнях за участю жінок результати дещо інші.
WELL by СТАН Wellness без міфів: від сну до медичного канабісуАмериканські та британські спостереження частіше виявляли невеликий негативний зв'язок між результатами когнітивних тестів і кількістю дітей. Тобто жінки з вищими показниками в середньому мали трохи менше дітей.
Наприклад, американське дослідження 2015 року показало кореляцію приблизно −0,15 для жінок і −0,06 для чоловіків. Це слабкі статистичні зв'язки, які не дозволяють передбачити кількість дітей конкретної людини.
Систематичний огляд 2018 року, що об'єднав 17 наборів даних, також виявив загальну кореляцію −0,11 між когнітивними здібностями та кількістю дітей.
Для жінок показник становив приблизно −0,13, для чоловіків — −0,06. Коли дослідники врахували лише роботи, у яких учасники вже завершили народжувати дітей, зв'язок для чоловіків став практично нульовим і статистично незначущим.
Це свідчить, що загальна закономірність слабка, а її вираженість залежить від статі, країни та методів дослідження.
Освіта чи інтелект: що насправді впливає на кількість дітей
Одна з головних проблем таких досліджень полягає в тому, що інтелект, освіта та соціально-економічне становище тісно пов'язані між собою.
Люди з вищими результатами когнітивних тестів частіше здобувають тривалішу освіту. Водночас роки навчання можуть впливати на час створення сім'ї, професійні можливості та життєві пріоритети.
Через це складно визначити, чи пов'язана кількість дітей безпосередньо з когнітивними здібностями, чи з іншими характеристиками, які часто супроводжують вищі результати тестів.
Особливо показовими стали дослідження братів і сестер, зокрема близнюків. Такий підхід дозволяє частково врахувати сімейне середовище, виховання та спільні генетичні чинники.
У шведському дослідженні 2023 року кожен додатковий рік освіти серед жінок у загальній вибірці був пов'язаний приблизно з 0,04 дитини менше.
Однак під час порівняння сестер-близнючок цей показник зменшився до 0,01 і втратив статистичну значущість. Зв'язок між шкільними оцінками та кількістю дітей також майже зник.
Це означає, що частину відмінностей можуть пояснювати сімейні цінності, соціальні умови та інші спільні чинники.
Водночас у цьому дослідженні не було безпосередніх результатів тестів інтелекту жінок, тому воно не дозволяє остаточно визначити роль саме когнітивних здібностей.
Чи означає це, що інтелект населення знижується
Деякі дослідники припускали, що якщо люди з вищими результатами тестів мають менше дітей, середній рівень інтелекту наступних поколінь може знижуватися.
Однак такі прогнози залежать від багатьох припущень, зокрема про генетичний внесок у когнітивні здібності, стабільність соціального середовища та зв'язок між результатами тестів і репродуктивною поведінкою.
Крім того, когнітивні здібності формуються під впливом великої кількості генетичних і середовищних чинників. Результати тестів не можна розглядати як незмінну характеристику, що передається дітям без впливу освіти, здоров'я та умов життя.
Протягом значної частини XX століття середні результати тестів інтелекту в багатьох країнах зростали приблизно на три бали за десятиліття. Це явище відоме як ефект Флінна.
СТАН У TELEGRAM Що відбувається з вами всерединіУ деяких країнах згодом спостерігали уповільнення або зворотну тенденцію. Проте норвезьке дослідження 2018 року, яке порівнювало братів, показало, що такі зміни можна виявити навіть усередині одних сімей.
Це свідчить про важливу роль середовищних чинників і не підтримує просте пояснення змін результатів тестів тим, хто саме має більше дітей.
Автор огляду PsyPost також звертає увагу на історичний контекст: частина ранніх досліджень інтелекту та народжуваності була пов'язана з євгенічними уявленнями. Тому особливо важливо відокремлювати реальні статистичні дані від оцінних тверджень про нібито бажані або небажані характеристики населення.
Що показали генетичні дослідження
Деякі науковці використовували генетичні дані, щоб перевірити зв'язок між характеристиками, пов'язаними з освітою, та кількістю дітей.
Наприклад, дослідження в Ісландії за участю приблизно 109 тисяч людей показало, що вищий полігенний показник освітніх досягнень серед жінок був пов'язаний із народженням першої дитини приблизно на 0,6 року пізніше та в середньому на 0,08 дитини менше.
Полігенний показник — це статистична оцінка, яка враховує багато генетичних варіантів, пов'язаних із певною характеристикою. Він не визначає інтелект людини і не дозволяє точно передбачити її освіту або сімейне життя.
Автори дослідження зафіксували невеликі зміни цього показника між поколіннями. Проте їхній масштаб був значно меншим за історичні зміни результатів когнітивних тестів, пов'язані із середовищем.
Інші генетичні дослідження також виявляли складні закономірності, які змінювалися залежно від віку народження першої дитини, доходу та сімейного становища.
Отже, навіть генетичні дані не підтверджують простого твердження, що вищий інтелект неминуче призводить до меншої кількості дітей.
Чи впливає народження дітей на інтелект батьків
Окремий напрям наукових досліджень присвячений зворотному питанню: чи пов'язане батьківство з когнітивними здібностями в середньому та старшому віці.
Дослідження UK Biobank 2023 року виявило, що чоловіки, які мали дітей, у середньому демонстрували кращі результати кількох когнітивних тестів порівняно з бездітними чоловіками.
Серед жінок результати були неоднозначними. Матері мали нижчі показники в деяких тестах, пов'язаних із пам'яттю та логічним мисленням, але кращі результати в завданнях на швидкість реакції та зорову пам'ять.
Інше дослідження 2020 року показало, що батьківство було пов'язане з дещо кращими показниками окремих когнітивних функцій, а на МРТ мозок людей із двома-трьома дітьми за певними характеристиками виглядав приблизно на 0,5–0,7 року молодшим.
Проте ці результати не доводять, що народження дітей покращує роботу мозку. Можливо, люди з певними особливостями здоров'я, соціального життя або способу життя частіше стають батьками.
Чому кількість дітей не можна пояснити лише інтелектом
Попри десятиліття досліджень, науковці досі не мають універсальної відповіді на запитання, чи пов'язаний вищий інтелект із меншою кількістю дітей.
Найпереконливіші дані показують, що важливе значення мають вік батьківства, рівень освіти, економічні можливості, стабільність партнерських стосунків і соціальна підтримка.
Крім того, більшість досліджень охоплює людей, народжених до початку 1980-х років. Тому невідомо, наскільки ці закономірності відображають рішення молодих дорослих сьогодні.
Майже всі дослідження також проводили в Європі, Північній Америці або на Тайвані. У суспільствах з іншими сімейними традиціями, економічними умовами та доступом до підтримки батьків результати можуть відрізнятися.
