Чому саме філософія розвиває розумові здібності та критичне мислення – дослідження
Чи справді філософія покращує критичне мислення? Результати великого дослідження понад 600 тисяч студентів і думка психолога про те, що формує здатність аналізувати та аргументувати.
Масштабне дослідження, результати якого опублікували в Journal of the American Philosophical Association, показало: філософія краще розвиває критичне мислення та розумові здібності.
Кого й як досліджували
Науковці проаналізували результати вступних і випускних іспитів понад 600 тисяч студентів різних спеціальностей. Їх цікавило ключове питання: чи розвиває філософія критичне мислення, або просто люди з такими здібностями частіше обирають цю спеціальність?
Виявилося, що на старті навчання майбутні філософи дійсно були більш відкритими до нових ідей, допитливими та впевненішими у формулюванні власної позиції.
Проте навіть після врахування цих початкових відмінностей студенти-філософи за роки навчання показали більший прогрес у розвитку навичок логічного аналізу, аргументації та відкритості до альтернативних поглядів. І загалом, студенти, які вивчали філософію, демонстрували вищий рівень критичного мислення, ніж однолітки з інших спеціальностей.
Інакше кажучи, саме процес навчання на філософському факультеті мав додатковий вплив.
Що саме дає філософія
Філософія відрізняється від прикладних спеціальностей тим, що:
- не зосереджується на вузьких фактах чи технічних знаннях;
- вчить ставити запитання;
- розвиває вміння сумніватися;
- формує навичку перевіряти аргументи;
- заохочує бачити кілька сторін проблеми.
Саме ці якості лежать в основі критичного мислення — здатності аналізувати інформацію, помічати логічні помилки й не піддаватися маніпуляціям або дезінформації.
Психологи зазначають, що критичне мислення не є вродженою рисою, воно формується під впливом середовища й навчання.
“Критичне мислення — це не загальна навичка, яка автоматично переноситься на всі сфери життя. Воно розвивається через глибоке занурення в конкретні дисципліни, де людина вчиться аналізувати докази та будувати аргументацію”, - зазначає Деніел Т. Віллінгем (Daniel T. Willingham), фахівець із когнітивної психології.
За його словами, важливими факторами для розвитку критичного мислення є:
- систематична робота з аргументами;
- знайомство з альтернативними позиціями;
- інтелектуальна скромність — готовність змінювати власну думку;
- практика письмового та усного обґрунтування.
Філософська освіта якраз і створює такі умови. А в епоху інформаційних війн і фейкових новин здатність перевіряти факти, аналізувати джерела та не довіряти першій емоційній реакції стає критично важливою.
Читайте також Як зберегти здоров’я мозку: 12 науково доведених способів підтримати пам’ять і когнітивні функції
