Вони творили культуру, а стали символами незламності: журналісти, актори та митці, які загинули на війні

1 жовтня в Україні відзначають День захисників і захисниць — день, коли ми вшановуємо всіх, хто став на захист нашої держави, свободи й майбутнього. Це дата вдячності й пам’яті, день, коли ми згадуємо тих, хто зараз тримає фронт, і тих, кого вже немає поруч.

Серед полеглих Героїв чимало людей із медійної спільноти: журналісти, оператори, актори, активісти. Вони працювали зі словом, кадром і сценою, але коли на країну прийшла війна, вони  стали до лав оборони, щоб виконати свій обов’язок.

Їхні історії це поєднання таланту й мужності, сили творчості й сили зброї. Сьогодні ми згадуємо кількох із них, аби показати: війна забрала не тільки захисників на полі бою, а й тих, хто творив українську культуру, медіа та громадянське суспільство.

Павло Лі

Український актор дубляжу, кіно й телебачення, телеведучий. Озвучував культові мультфільми та фільми: його голосом в українському прокаті говорили персонажі з «Тед», «Льодовиковий період», «Рататуй», «Планета КА-ПЕКС» та багатьох інших. Грав у серіалах «Школа», «Фортечна», «День народження Буржуя», у кінофільмах «Тіні незабутих предків», «Слова».

Служба й загибель

Після початку повномасштабного вторгнення Росії Павло пішов добровольцем до територіальної оборони Ірпеня. Загинув 6 березня 2022 року під час обстрілу російськими військами, прикриваючи евакуацію мирних мешканців Ірпеня. Йому було 33 роки.

Його смерть стала символом ціни, яку заплатили українські митці та медійники за захист країни.

Реакція, пам’ять і спадок

• Колеги по театру й кіно згадували Павла як людину з величезним серцем, який завжди допомагав іншим.
• Національний банк України випустив пам’ятну монету «Незламні» із портретами Героїв, серед яких і Павло Лі.
• Його смерть відзначили в міжнародних медіа як приклад мужності українських митців.
• Для українського глядача він залишився голосом дитинства й обличчям, яке дарувало тепло з екранів, а тепер символом відданості Батьківщині.

Максим Левін

Народився 7 липня 1981 року в Боярці (Київщина). Був фотокореспондентом, документалістом. Протягом багатьох років співпрацював із LB.ua, Reuters, BBC, Associated Press та іншими медіа. Мав четверо синів.

Обставини загибелі

13 березня 2022 року вирушив до села Гута-Межигірська (Вишгородський район), аби зняти бойові дії. Останній зв’язок із ним — повідомлення об 11:23 того дня. Від 1 квітня поліція знайшла його тіло з вогнепальними пораненнями. За даними прокуратури, причиною смерті стали два постріли зі стрілецької зброї, застосовані російськими військовими. 

Нагороди та пам’ять

• Посмертно присвоєні орден «За мужність» III ступеня.
• У Києві одну з вулиць перейменували на честь Макса Левіна.
• У Боярці відкрито фотовиставку «Війна ще не закінчилась», присвячену його пам’яті.
• Левін вважав: «Кожна війна закінчується тоді, коли її правда показана».
• Його смерть стала болючим ударом для журналістської спільноти в Україні та світі.
• Колеги заснували премії й проєкти на його честь, аби продовжувати його справу розповідати правду через фото.
• Максим залишив після себе тисячі світлин, які стали свідченням сучасної історії України.

Роман Ратушний

Український громадський діяч, журналіст, активіст. Відомий як засновник ініціативи «Збережи старий Київ» та один із лідерів руху проти забудови Протасового Яру. Учасник Революції Гідності, вже у 16 років стояв на Майдані. Писав тексти, робив репортажі, відомий гострими й принциповими виступами.

Служба й загибель

З початком повномасштабної війни добровольцем пішов до лав Збройних Сил України. Служив у лавах 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр». Брав участь у боях за Харківщину та Сумщину. Загинув 9 червня 2022 року під час виконання бойового завдання біля Ізюма, на Харківщині. Йому було лише 24 роки.

Реакція, пам’ять і спадок

• Для Києва Роман став символом боротьби молодого покоління за чесне місто без корупційних забудов.
• Колеги називали його «совістю Києва» й людиною, яка завжди обирала шлях спротиву несправедливості.
• На його честь у столиці з’явилися меморіальні проєкти, а Протасів Яр, за який він боровся, офіційно отримав статус зеленої зони.
• Його життя стало прикладом поєднання громадської боротьби та військової відданості, від Майдану до фронту.

Сергій Силкін

Звукооператор Суспільного Івано-Франківськ, медійник, пізніше став бійцем 10-ої окремої гірсько-штурмової бригади. Загинув 17 жовтня 2022 року у бою поблизу Бахмута Донецької області. 

Олександр Литкін

Журналіст «КНК Медіа». Загинув 13 березня 2022 року в селі Романівка під Києвом внаслідок обстрілу.

Вікторія Рощина

Народилася 6 жовтня 1996 року в Запоріжжі. Журналістка, працювала над репортажами з фронту та окупованих територій. Нагороджена Міжнародним жіночим медіафондом за мужність у журналістиці в 2022 році.

Обставини загибелі

• Зникла 3 серпня 2023 року під час поїздки на окуповані території.
• У жовтні 2024 року стало відомо, що вона померла в російському полоні.
• Тіло повернули родичам у лютому 2025 року. При цьому на ньому були виявлені численні ушкодження та сліди катувань.
• Генпрокуратура повідомила, що через стан тіла не вдалося встановити точну причину смерті.

Вшанування та пам’ять

• Посмертно отримала відзнаку «За відданість професії за найтяжчих умов» у конкурсі «Честь професії 2025».
• В Києві відбулося прощання з журналісткою 8 серпня 2025 року, з участю колег і представників медіа. 

Богдан Лисенко

Журналіст із Житомира, працював у національних і регіональних медіа — «Факти», «КП в Україні», «Субота», «Ехо» тощо. У 2014 році працював журналістом-фрилансером на Донеччині і потрапив у полон. Окрім журналістики, мав активну громадянську позицію: брав участь у Майдані, а після 2022 року став військовим.

Служба й загибель

• Син Антон Лисенко повідомив, що 13 квітня 2025 року Богдан Лисенко потрапив під ворожий обстріл на Запорізькому напрямку.
• Він служив у ЗСУ близько 8 років. 
• Після підписання контракту став снайпером-розвідником, згодом офіцером, виконував обов’язки заступника командира роти.
• Його загибель підтверджено як бойову втрату.

Реакція, пам’ять і спадок

• Прощання з Богданом Лисенком відбулося 14 травня 2025 року в Житомирі. 
• Родина повідомила, що «весь цей час ми сподівалися на краще», але доля забрала його.
• Він став 106-м медійником, що загинув впродовж повномасштабної війни.
• У нього залишилось п’ятеро дітей: син та чотири доньки.

Василь Довбуш

Колишній медійник: працював відеодизайнером, монтажером для ТРК «Люкс» та 24-го каналу. Після медійної роботи приєднався до лав ЗСУ і виконував бойові завдання. Він став 105-м медійником, що загинув внаслідок повномасштабної війни.

Обставини загибелі

• Загинув 6 травня 2025 року поблизу села Могриця на Сумщині під час виконання бойової місії.
• Вогнепальний удар або атака БПЛА викликала миттєву смерть, за даними місцевих ЗМІ, коли він вийшов зустріти дрон.
• Працював у медіа до 2019 року, згодом перекваліфікувався в захисника.

Вони віддали життя за Україну, але їхня справа і пам’ять залишаються з нами. Кожна їхня історія нагадує: свобода має високу ціну, і ми мусимо берегти те, за що вони боролися.