Шум у вухах пов’язали з ризиком деменції: що з’ясували науковці

Постійний дзвін, гул або писк у вухах може не лише дратувати, а й лякати. Особливо коли разом із тинітусом стає складніше концентруватися, швидко згадувати потрібні слова або з’являється відчуття «туману в голові». Чи може це бути ранньою ознакою деменції?

Дослідження справді знаходять статистичний зв’язок між тинітусом і когнітивними порушеннями. Але це не означає, що шум у вухах спричиняє деменцію.

Про те, чому ці два стани легко сплутати і що сьогодні відомо про їхній зв’язок, пише Psychology Today.

Що показало велике дослідження

У 2025 році науковці проаналізували дані понад 160 тисяч учасників UK Biobank, за якими спостерігали в середньому 12,8 року. За цей час було зареєстровано 2219 випадків деменції. У людей із тинітусом ризик її розвитку був приблизно на 10% вищим, ніж у тих, хто не мав шуму у вухах.

Зв’язок був сильнішим у людей із більш вираженим тинітусом. У тих, хто повідомляв про помірний або сильний шум у вухах, ризик був на 64% вищим порівняно з людьми з найменш вираженим тинітусом. Але навіть велике спостережне дослідження не може довести, що саме тинітус був причиною деменції.

Чому при шумі у вухах справді може стати важче думати

Тинітус здатний забирати частину ресурсів уваги. Коли мозок сприймає постійний звук як важливий або загрозливий сигнал, він продовжує його відстежувати. Людині доводиться одночасно концентруватися на роботі, розмові чи читанні й ігнорувати звук, який нікуди не зникає.

Через це можуть з’являтися труднощі з концентрацією, перемиканням уваги, швидкістю мислення та відчуття розумової втоми. У дослідженнях людей із тинітусом справді виявляють гірші показники деяких виконавчих функцій. Але такий профіль не тотожний прогресивному багатокомпонентному когнітивному погіршенню, характерному для деменції.

Є ще один важливий фактор — слух

Тинітус часто виникає разом зі зниженням слуху. А от втрата слуху має значно переконливіші дані щодо зв’язку з когнітивним погіршенням.

Наприклад, дослідження Framingham Heart Study показало, що навіть незначне зниження слуху було пов’язане з вищим ризиком деменції протягом тривалого спостереження.

Це може частково пояснювати, чому в деяких дослідженнях тинітус також виявляється пов’язаним із деменцією.

Є й дані UK Biobank, де після врахування віку, стану слуху та інших супутніх факторів окремий статистичний ефект тинітусу на ризик деменції зникав.

До чого тут сон

Ще одна можлива ланка — порушення сну. Тинітус може заважати засинати, спричиняти нічні пробудження та робити сон менш відновлювальним. А після поганої ночі цілком реально відчувати проблеми з увагою, пам’яттю та швидкістю мислення.

Тому частина «туману в голові», який люди пов’язують із шумом у вухах, може бути наслідком не нейродегенерації, а хронічного недосипання, стресу та постійного навантаження на увагу.

То шум у вухах означає, що починається деменція?

Наявні наукові дані не дозволяють вважати тинітус ранньою ознакою деменції або її причиною. Водночас ігнорувати постійний шум у вухах теж не варто. Він може бути пов’язаний зі зниженням слуху, порушеннями сну та іншими станами, які впливають на якість життя й когнітивне здоров’я.

Якщо разом із тинітусом з’являються стійкі проблеми з пам’яттю, орієнтацією або виконанням звичних повсякденних справ, краще не пояснювати все лише шумом у вухах і звернутися до лікаря.