Що таке синдром полікістозних яєчників і як його вчасно виявити

Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) – це ендокринне порушення, яке зачіпає близько 10% жінок репродуктивного віку. Він впливає на роботу яєчників, рівень гормонів і може викликати проблеми з фертильністю. Часто жінки не підозрюють про наявність СПКЯ, адже його симптоми можуть бути неочевидними або списуватися на стрес і втому. Які основні симптоми СПКЯ, як діагностувати і які методи лікування доступні сучасній медицині?

Що таке синдром полікістозних яєчників

Синдром полікістозних яєчників проявляється через різноманітні симптоми, які можуть впливати як на фізичне, так і на емоційне самопочуття. Зміни менструального циклу, проблеми зі шкірою, надмірне оволосіння, коливання ваги чи труднощі із зачаттям часто викликають тривогу, але водночас є сигналами, на які варто звернути увагу. Раннє виявлення й підтримка фахівця допомагають взяти стан під контроль і покращити якість життя.

Факти про СПКЯ, які повинна знати кожна жінка (пояснює лікар-гінеколог Ольга Білоконь) 

1. Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) не є діагнозом, заснованим на УЗД. Для його постановки повинні бути присутні певні критерії (мінімум 2 з 3):

• Певні «особливості» яєчників під час проведення УЗД (без інших критеріїв розцінюються як норма)
• Порушення менструального циклу (а точніше порушення овуляції)
• Збільшення рівня «чоловічих» статевих гормонів (лабораторно чи клінічно)

2. Інсулінорезистентність (ІР) зустрічається у 50-80% жінок з СПКЯ. Однієї ІР недостатньо для виникнення СПКЯ. Не у всіх жінок з СПКЯ є ІР. Причини виникнення ІР при СПКЯ досі невідомі (механізм легше зрозуміти у жінок з надмірною вагою та ожирінням).

3. Індекс НОМА, аналіз крові на інсулін та інші методи - це не дуже точні способи виявлення інсулінорезистентності. Більш точними є евглікемічний гіперинсулінемічний клэмп-тест та внутрішньовенний глюкозотолерантний тест, але вони непрактичні для рутинного використання. У більшості випадків пошук інсулінорезистентності не потрібен.

4. Як справлятися з ІР при СПКЯ - залежить від кожної конкретної ситуації. Універсальна порада: всім потрібно вести здоровий спосіб життя, займатися спортом і правильно харчуватися. 

5. Часто жінок із СПКЯ необґрунтовано залякують безпліддям. Більшість жінок з СПКЯ завагітніють самостійно при правильних діях під час спроб зачаття. Тим, у кого не вийде, може бути запропонована стимуляція овуляції.

Основні симптоми СПКЯ

Симптоми синдрому полікістозних яєчників можуть відрізнятися у різних жінок, але є кілька найпоширеніших ознак, на які варто звернути увагу. Їх поєднання — важлива підказка для звернення до лікаря. Основні симптоми синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ) включають:

• Нерегулярні менструації або їх відсутність (олігоменорея або аменорея). Це один з найпоширеніших симптомів, що свідчить про нерегулярну або відсутню овуляцію.
• Надлишок андрогенів (гіперандрогенія). Це може проявлятися як:
• Гірсутизм: Надмірний ріст волосся на обличчі, грудях, животі та спині (за чоловічим типом).
• Акне. Вугрові висипання, які можуть бути стійкими до звичайного лікування.
• Андрогенна алопеція. Випадіння волосся на голові за чоловічим типом (рідко).
• Полікістозні яєчники. При ультразвуковому дослідженні (УЗД) можуть бути виявлені численні невеликі кісти (фолікули) на яєчниках. Важливо зазначити, що наявність полікістозних яєчників на УЗД сама по собі не є достатньою для діагнозу СПКЯ, якщо відсутні інші критерії.
• Проблеми з фертильністю (безпліддя). Нерегулярна або відсутня овуляція може ускладнювати зачаття.
• Інсулінорезистентність. Багато жінок з СПКЯ мають резистентність до інсуліну, що може призвести до: набору ваги або труднощів зі схудненням та потемніння шкіри в складках тіла.

Важливо знати: не всі жінки з СПКЯ мають усі ці симптоми. Симптоми можуть варіюватися за тяжкістю. Для постановки діагнозу СПКЯ необхідно виключити інші можливі причини подібних симптомів. Діагноз СПКЯ зазвичай ставиться на основі Роттердамських критеріїв, які вимагають наявності мінімум двох з трьох наступних ознак: оліго- або ановуляція, клінічні та/або біохімічні ознаки гіперандрогенії, полікістозні яєчники за даними УЗД (за виключення інших причин).

Причини розвитку СПКЯ

На сьогодні точні причини розвитку синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ) до кінця не з'ясовані. Вважається, що це багатофакторне захворювання, яке виникає внаслідок складної взаємодії генетичних та екологічних факторів. Основні фактори, які, як вважається, відіграють роль у розвитку СПКЯ:

Генетична схильність. Існує висока ймовірність розвитку СПКЯ у жінок, чиї близькі родички (мати, сестра) також страждають на це захворювання. Хоча конкретні гени, відповідальні за СПКЯ, ще не ідентифіковані, дослідження показують, що певні генетичні варіації можуть підвищувати ризик його розвитку.

Інсулінорезистентність (ІР). Багато жінок з СПКЯ мають резистентність до інсуліну – гормону, який регулює рівень цукру в крові. При ІР клітини організму менш чутливі до інсуліну, що призводить до підвищення рівня інсуліну в крові. Високий рівень інсуліну може стимулювати яєчники до надмірного вироблення андрогенів (чоловічих статевих гормонів), що є одним з ключових симптомів СПКЯ. Важливо зазначити, що ІР не є єдиною причиною СПКЯ, і не у всіх жінок з СПКЯ вона присутня.

Підвищений рівень андрогенів. У жінок з СПКЯ часто спостерігається підвищений рівень андрогенів. Це може бути пов'язано як з генетичною схильністю яєчників до надмірного вироблення андрогенів, так і зі стимулюючою дією високого рівня інсуліну. Надлишок андрогенів порушує нормальний процес дозрівання фолікулів в яєчниках та овуляцію, а також призводить до клінічних проявів гіперандрогенії (гірсутизм, акне).

Порушення функції гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи. Ця система контролює вироблення статевих гормонів та менструальний цикл. При СПКЯ спостерігаються порушення в регуляції цієї системи, що може призводити до дисбалансу гормонів, зокрема підвищеного рівня лютеїнізуючого гормону (ЛГ) відносно фолікулостимулюючого гормону (ФСГ).

Фактори навколишнього середовища. Дослідження показують, що певні фактори навколишнього середовища, такі як вплив ендокринних дизрапторів (хімічних речовин, що можуть порушувати гормональну систему), можуть відігравати роль у розвитку СПКЯ, особливо під час внутрішньоутробного розвитку.

Методи лікування СПКЯ

Лікування синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ) є індивідуальним і залежить від основних симптомів, планів на вагітність та загального стану здоров'я жінки. Оскільки СПКЯ є хронічним станом, лікування зазвичай спрямоване на контроль симптомів та зниження ризиків розвитку довгострокових ускладнень.

Зміна способу життя

1.Здорове харчування

Здорове харчування має включати збалансовану дієту з низьким глікемічним індексом, що передбачає вживання великої кількості овочів, фруктів, цільнозернових продуктів та нежирних білків. Важливо обмежити споживання оброблених продуктів, солодких напоїв і продуктів з високим вмістом насичених жирів, а також дотримуватися регулярного режиму прийому їжі.

2. Регулярна фізична активність

Рекомендується щонайменше 150 хвилин помірної інтенсивності або 75 хвилин високої інтенсивності аеробних вправ на тиждень, таких як ходьба, біг чи плавання, а також додавати силові тренування 2-3 рази на тиждень.

3. Зниження ваги (при надмірній вазі або ожирінні):

Якщо у пацієнта є надмірна вага або ожиріння, навіть помірна втрата ваги, у межах 5-10%, може суттєво покращити менструальний цикл, овуляцію, рівень андрогенів та чутливість до інсуліну.

Медикаментозне лікування

Медикаментозне лікування включає застосування різних препаратів залежно від симптомів та потреб пацієнтки.

1. Гормональні контрацептиви (КОК)

Гормональні контрацептиви (КОК) допомагають регулювати менструальний цикл, знижують рівень андрогенів, що сприяє зменшенню акне та гірсутизму, а також захищають ендометрій від гіперплазії, що виникає через нерегулярні цикли.

2. Антиандрогени

Антиандрогени — це препарати, які блокують дію андрогенів, наприклад, спіронолактон або ципротерон ацетат, і використовуються для лікування гірсутизму та акне.

3. Препарати для покращення чутливості до інсуліну (інсулін-сенситайзери):

Препарати для покращення чутливості до інсуліну, найбільш відомий серед яких — метформін, допомагають знизити рівень інсуліну та андрогенів, покращують менструальний цикл і овуляцію, а також знижують ризик розвитку діабету другого типу.

4. Препарати для стимуляції овуляції (для жінок, які планують вагітність):

Для стимуляції овуляції у жінок, які планують вагітність, застосовують такі препарати, як кломіфен цитрат (Клостилбегіт), летрозол, гонадотропіни (ФСГ, ЛГ), а метформін може використовуватися як допоміжний засіб.

5. Препарати для лікування гірсутизму (крім антиандрогенів):

Препарати для лікування гірсутизму, окрім антиандрогенів, включають креми для місцевого застосування, наприклад, ефлорнітин.

Інші методи лікування

Існують і інші методи лікування, такі як косметичні процедури, наприклад, видалення зайвого волосся за допомогою лазерної епіляції або електроепіляції, а також лікування акне за допомогою місцевих і системних препаратів та косметичних процедур.

Хірургічне лікування, зокрема лапароскопічна діатермокоагуляція яєчників (дрилінг), рідко застосовується як перша лінія лікування, проте може розглядатися у жінок з резистентністю до медикаментозної стимуляції овуляції.

Під час цієї процедури на яєчниках роблять невеликі проколи, що може тимчасово знизити рівень андрогенів та відновити овуляцію.

Важливі аспекти лікування СПКЯ

Лікування синдрому полікістозних яєчників є довгостроковим процесом, що потребує регулярного спостереження лікаря. Не існує універсального підходу, тому план терапії розробляється індивідуально для кожної жінки. Для тих, хто не планує вагітність, основна увага зосереджується на регуляції менструального циклу, контролі симптомів гіперандрогенії та профілактиці можливих ускладнень, таких як діабет, серцево-судинні захворювання і рак ендометрію. Якщо ж вагітність у планах, лікування спрямоване на стимуляцію овуляції. Важливо також підтримувати психологічний стан, адже СПКЯ може впливати на самооцінку та емоційний фон. При виборі методу лікування лікар враховує вік пацієнтки, її симптоми, плани щодо вагітності, наявність супутніх захворювань і особисті побажання. Регулярні консультації допоможуть підібрати найбільш ефективний і безпечний план терапії.