Постійно сидіти вдома небезпечно для психіки — можна довести себе до депресивних розладів

Постійне перебування вдома на самоті, коли навіть робота віддалено, може посилювати психологічну румінацію, довели вчені. Це нав’язливе, багаторазове “пережовування” одних і тих самих думок, найчастіше негативних. Людина знову і знову прокручує в голові минулі події, розмови, помилки або можливі погані сценарії майбутнього, але не приходить до рішення.

Що таке румінація

Розумову румінацію активно досліджувала психологиня Сьюзан Нолен-Хоексема з Yale University. Вона довела, що румінація є одним із ключових чинників розвитку та підтримки депресії.

“Румінація — це не розв’язання проблеми, а пасивне застрягання в ній”, — пояснювала Нолен-Хоексема.

Що відбувається, коли постійно сидимо вдома

Коли людина рідко змінює середовище, не має нових вражень або соціальних контактів, мозок отримує менше “відволікань”. У такому випадку увага автоматично повертається до власних думок, спогадів, аналізу минулого.

Професор психології Ітан Кросс з University of Michigan у своїх дослідженнях показував, що надмірна внутрішня концентрація без зовнішнього контексту може посилювати негативний самодіалог.

Коли зникає чіткий розклад (робота, дорога, зустрічі), зменшується когнітивне навантаження. А “вільний простір” мозок часто заповнює тривожними або самокритичними думками.

Відсутність живого спілкування призводить до того, що думки не проходять “перевірку реальністю”. У результаті дрібна проблема може в голові перетворитися на катастрофу.

Нові події, спілкування та рух активують систему винагороди мозку. Якщо життя зводиться до однакових днів удома, рівень стимуляції падає — а це може сприяти пригніченому настрою та зацикленню.

Дослідження пов’язують хронічну румінацію з:

• підвищеним ризиком депресії;
• генералізованою тривожністю;
• проблемами зі сном;
• труднощами з концентрацією;
• емоційним виснаженням.

Вона не просто супроводжує депресію - вона може її підтримувати й поглиблювати.

Тривале перебування вдома, без змін середовища чи взаємодії з іншими, може також збільшувати рівень гормону стресу — кортизолу — і призводити до:

тривожних розладів;

проблем зі сном;

зниження концентрації;

психосоматичних симптомів (наприклад, відчуття втоми, болю без причини).

Це підтверджують численні психологічні огляди, які описують негативні ефекти тривалої соціальної ізоляції.

Читайте також Самотність і щастя: що показало нове дослідження