Чи готові українці платити за штучний інтелект і скільки: дослідження

Штучний інтелект стрімко увійшов у повсякденне життя українців. Проте навіть висока популярність технології не означає готовності користувачів платити за неї. Свіже дослідження демонструє: більшість українців активно використовують ШІ, але віддають перевагу безкоштовним інструментам і обережно ставляться до платних підписок.

Як проводили дослідження

Аналітики компанії Gradus Research вивчали ставлення українців до штучного інтелекту в березні 2026 року:

• опитали 1000 респондентів,
• вікова категорія — 18–60 років,
• учасники проживають у містах із населенням понад 50 тисяч,
• не враховувалися тимчасово окуповані території та зони бойових дій.

Метою було зрозуміти не лише рівень використання ШІ, а й готовність платити за такі сервіси, а також рівень довіри до них.

Що показало опитування

Результати показали, що ШІ вже став масовим інструментом:

• 85% українців користуються ШІ;
• 33% — регулярно;
• 52% — періодично.

Найвідомішими і найпопулярнішими сервісами залишаються:

• ChatGPT — знають 83%, користуються 72%
• Google Gemini — знають 64%, користуються 50%

Інші інструменти — Microsoft Copilot, DeepSeek, Claude та Grammarly — мають значно нижчий рівень використання.

Втім, коли мова заходить про оплату, ситуація кардинально інша:

• 79% користуються лише безкоштовними версіями;
• 6% мають платні підписки;
• 8% пробували платити, але відмовилися.

Це означає, що навіть активні користувачі не бачать достатньої цінності у платних функціях або не готові за них платити.

Дослідження підтвердило очевидну, але важливу тенденцію — чим молодша аудиторія, тим активніше вона використовує ШІ:

• серед людей 18–24 років — 60% постійних користувачів,
• серед вікової групи 55–60 років — лише 18%.

Цей розрив формує так звану «технологічну дистанцію» між поколіннями, яка впливає і на ринок праці, і на споживчу поведінку.

ШІ у бізнесі

Штучний інтелект активно інтегрується у клієнтський сервіс, і користувачі це вже відчули:

• 72% українців взаємодіяли з чат-ботами;
• 18% — часто;
• 54% — іноді;

Загалом ставлення до таких рішень помірно позитивне:

• 50% добре сприймають ШІ у комунікації брендів,
• для 30% це навіть покращує імідж компанії,
• 51% не змінюють думку,
• лише 11% реагують негативно.

Найбільш лояльною виявилася аудиторія 25–34 років: 85% з них позитивно оцінюють досвід взаємодії з ботами. Натомість серед людей віком 45+ рівень скепсису значно вищий — 31% негативних оцінок.

Які задачі українці готові довірити ШІ

Найбільше довіри штучний інтелект отримує у простих і рутинних завданнях:

• відповіді на типові запитання — 60%
• відстеження замовлень — 31%
• рекомендації товарів — 27%
• базова технічна допомога — 25%

Також 43% готові використовувати чат-боти для швидких консультацій, а 28% — для автоматизації сервісів (замовлення, бронювання).

Коли все ще обирають людину

Якщо ситуація стає складнішою або чутливішою, довіра до алгоритмів різко падає:

• лише 12% готові довірити ШІ фінансові питання;
• 10% — вирішення конфліктів або скарг.

Крім того, 22% українців принципово віддають перевагу сервісам із людським контролем, навіть якщо це повільніше. Найбільш прийнятним форматом взаємодії українці вважають комбіновану модель:

• 41% хочуть починати спілкування з ботом, але мати швидкий доступ до оператора;
• 24% обирають швидкість і готові взаємодіяти лише з ШІ;
• 19% наполягають виключно на спілкуванні з людиною.

Це означає, що майбутнє сервісу — не у повній автоматизації, а в гнучкому поєднанні технологій і людини.

Читайте також Розробники навчать чат-бот Gemini розрізняти психологічні кризи – таке рішення прийнято після скандалів.