Чому розмовляти з домашнім улюбленцем корисно – відповідь вченого
Американський професор Ніколас Еплі довів, що розмови з домашніми улюбленцями — це ознака креативності, емпатії та високого емоційного інтелекту.
Помічали, як собачники на вулиці звертаються до свого чотирилапого, ба навіть можуть сказати: «Бувай здоровий», якщо собака кашляє? Хтось може подумати — міський навіжений. І це буде величезна помилка. Люди, які розмовляють із тваринами, мають переваги, в тому числі інтелектуальні.
Що довів американський професор
Ніколас Еплі, професор поведінкових наук у University of Chicago Booth School of Business, дослідив, що коли людина розмовляє зі своїм домашнім улюбленцем — це не просто нормально, а свідчить про складну роботу мозку та креативність.
Одним із ключових напрямів роботи вченого є антропоморфізм — це надання людських рис, емоцій або поведінки істотам, предметам чи явищам, які людиною не є.

Головні висновки з його досліджень:
- Люди, які почувалися самотніми, частіше наділяли своїх тварин людськими почуттями та емоціями.
- Коли чотирилапий поводиться непередбачувано, людина відчуває потребу «зрозуміти» його. А приписування людських якостей тварині полегшує цю задачу. Експеримент показав, що люди, які люблять усе контролювати, частіше приписують тварині людські риси.
- Якщо ви розмовляєте зі своїм домашнім улюбленцем — це може бути способом підтримувати свій емоційний стан, заспокоюватися.
- Якщо у вас період самотності або стресу — взаємодія з твариною, включно з розмовою, може бути корисною як допоміжний елемент.
Користь від розмов із тваринами

Психологи пояснюють схильність людей наділяти тварину людськими рисами як природну властивість мозку — шукати знайомі патерни й переносити їх на свій досвід.
Розмови з домашніми улюбленцями допомагають:
- зменшити тривогу, адже олюднення тварини створює відчуття передбачуваності ситуацій;
- налагоджувати емоційний зв’язок (саме тому діти часто розмовляють із іграшками, а дорослі — зі своїми тваринами або навіть гаджетами);
- розвивати емпатію — через олюднення тварин ми починаємо більше співпереживати й турбуватися про них;
- знижувати рівень стресу, адже така розмова розвантажує емоційно. До речі, собаки добре розуміють своє ім’я чи команди не тому, що розрізняють слова, а тому, що відчувають тембр голосу. Вони часто по голосу розуміють настрій господаря — чи його будуть зараз сварити, чи пестити. А якщо господар сумний — одразу біжать втішати;
- розвивати емоційний інтелект;
- розвивати творчість і креативність. Багато митців, письменників і режисерів використовують антропоморфізм у казках, фільмах і мультфільмах — це допомагає глибше передавати людські риси через символи;
- покращувати стосунки з тваринами. Ветеринари та зоопсихологи відзначають, що розмови з тваринами, звернення до них «як до людини», допомагають формувати довіру й взаєморозуміння.

Тож, якщо ви розмовляєте зі своїм чотирилапим улюбленцем — усе в порядку. Ви емпатична, креативна людина з високим емоційним інтелектом. Можливо, трішки самотня. Але точно — добра та чуйна