Чому психологи радять грати у Тетріс після травми

Ви пам’ятаєте гру у Тетріс із дитинства? Так, ті самі фігурки, які треба складти разом. Виявилось, що гра у Тетріс може допомогти після травматичних подій. Звучить дивно і навіть трохи смішно, правда? Але насправді це не жарт і не популярний міф. За останні роки вчені з Оксфорду, Каролінського інституту та інших університетів провели низку досліджень, які показали: візуально-просторові ігри, зокрема Тетріс, можуть зменшувати нав’язливі спогади і навіть знижувати ризик розвитку посттравматичного стресового розладу (ПТСР).

Це не означає, що Тетріс лікує травму або замінює психотерапію, але він може впливати на те, як мозок зберігає травматичні спогади.

Як формується ПТСР

Після травматичної події мозок починає активно обробляти інформацію про те, що сталося. І важливо розуміти, що травматична пам’ять - це не просто спогад, як звичайна історія з життя. Травма часто зберігається у вигляді картинок, фрагментів сцен, звуків, тілесних відчуттів, емоцій.

Саме тому люди з ПТСР часто переживають флешбеки - відчуття, ніби подія відбувається знову. Це не просто пам’ять, а дуже яскраві образи, які мозок постійно «прокручує».

Що показали дослідження

Одне з найвідоміших досліджень провели в Оксфордському університеті. Учасникам показували травматичні відео, після чого частині людей запропонували пограти у Тетріс. Потім протягом кількох днів дослідники відстежували, як часто у людей виникають нав’язливі образи з побаченого. Результат був неочікуваний: у людей, які грали у Тетріс, було значно менше нав’язливих спогадів і флешбеків.

Пізніше подібні експерименти проводили з людьми після дорожньо-транспортних пригод. Якщо людина грала у Tetris у перші години після травматичної події, у неї пізніше виникало менше симптомів ПТСР. У більш нових дослідженнях навіть використовували спеціальні терапевтичні протоколи, де пацієнти після травми виконували завдання на ментальне обертання фігур, схожі на Тетріс. Це також зменшувало частоту нав’язливих образів.

Чому Тетріс працює

Пояснення пов’язане з тим, як працює пам’ять. У мозку є система візуально-просторової пам’яті, вона відповідає за образи, уяву, простір, картинки в голові. Саме ця система активно працює, коли формуються травматичні спогади.

Тетріс навантажує ту саму систему:

• потрібно уявляти, як падають фігури;
• обертати їх у просторі;
• оцінювати форму і розташування;
• швидко приймати рішення.

Тобто мозок отримує дуже сильне візуально-просторове навантаження. В результаті виникає своєрідна конкуренція: або мозок закріплює травматичні образи ,або обробляє просторову гру  Одночасно повноцінно робити і те, і те він не може, тому травматичні образи закріплюються слабше.

У психології це називається втручання у процес консолідації пам’яті, коли нова діяльність заважає мозку «запакувати» травматичний спогад у довготривалу пам’ять у вигляді яскравих образів.

Важливий момент: коли це працює

Дослідження показують, що найсильніший ефект виникає, якщо людина грає у візуально-просторові ігри:у перші години після травми, або під час роботи з травматичними спогадами у терапії. Це не означає, що потрібно ігнорувати емоції або «відволікатися від травми». Мова не про уникання, а про те, як мозок формує спогади.

Гра у Тетріс не лікує травму і не замінює психотерапію, але вона може стати допоміжною доступною технологією реабілітації для людей, які пережили травму.

Читайте також: 3 прості арттерапевтичні техніки, які допоможуть при тривожності, панічних атаках та ПТСР