Чому діабет другого типу молодшає: пояснює ендокринолог Анастасія Соколова (інтерв’ю)

Цукровий діабет другого типу – одна з найпоширеніших хвороб у світі, і водночас одна з найбільш недооцінених. Його діагностують дедалі частіше в молодих людей, і дуже часто – запізно. Та чи справді це доля, якщо у вас “є генетична схильність”? Що робити, якщо аналізи вже неідеальні, але хвороби ще нема? Ми поговорили з ендокринологом Анастасією Соколовою про головні причини розвитку діабету другого типу, симптоми, на які не можна закривати очі, та реальні способи попередити чи хоча б відтермінувати цукровий діабет другого типу.

– Чому виникає цукровий діабет другого типу? Які головні механізми його розвитку?

– Цукровий діабет – це генетично детерміноване захворювання. Тобто схильність до нього передається у спадок. Не обовʼязково діабет має бути у батьків. Він також може передаватися через покоління.

Головний механізм розвитку цукрового діабету – інсулінорезистентність, коли клітини організму втрачають чутливість до інсуліну (основного гормону підшлункової залози, який нормалізує рівень цукру). 

При цьому інсуліну в організмі людини з другим типом цукрового діабету достатньо, але він не може виконати свою функцію – знизити рівень цукру в крові.

Основні критерії діагностики цукрового діабету другого типу:

• Високий рівень цукру натще
• Високий рівень цукру після їжі
• високий середній рівень цукру за останні 3 місяці
• високий рівень цукру після навантаження їжею (глюкозотолерантний тест).

– Чому цукровий діабет 2 типу все частіше діагностують у молоді?

– Ми живемо в умовах провідної неінфекційної епідемії – епідемії ожиріння (відкладання надмірної кількості дисфунцціональної жирової тканини – коли жиру багато і він працює неправильно). Варто пам'ятати, що ожиріння – це хвороба. Через відкладення жирових мас інсулінорезистентність прогресує. 

Молодь схильна до інсулінорезистентності через нерегулярне та неправильне харчування з великою кількістю доданого цукру, рафінованих продуктів, а також через малорухливий спосіб життя. Додайте до цього нестачу м’язової маси, надлишок жиру, куріння, алкоголь і хронічний стрес – усе це погіршує чутливість до інсуліну. 

Цукровий діабет значно помолодшав і зараз фіксують епідемію цукрового діабету у дітей, що раніше не фіксувалося. 

– Які основні фактори ризику, які провокують діабет другого типу?

До основних факторів ризику, що викликають діабет другого типу відносять генетичну схильність, надмірну вагу, не регулярне харчування, недостатню фізичну активність.

Також ризики підвищуються, якщо в анамнезі був гестаційний діабет (діабет вагітних), діагностовано синдром полікістозних яєчників або є хронічний стрес, що проявляється безсонням, частими пробудженнями і тд. 

– Які симптоми можуть свідчити про предіабет або початкову стадію діабету?

Насправді цукровий діабет другого типу розпочинаються задовго до того, як виставляється діагноз. В середньому проходить 10-15 років від початкових змін вуглеводного обміну до діагностики цукрового діабету. Тобто, він не має початкових симптомів, за якими його можна запідозрити. 

Яскравими симптомами власне діабету другого типу є сильна спрага, надмірне вживання води, особливо в нічний період, часте сечовипускання, втома, слабкість, іноді – зниження ваги. 

Також може бути погане загоєння ран, наприклад, гнійничків або тривале загоєння навіть дрібних ушкоджень. Але треба розуміти – якщо симптоми вже є, це означає, що хвороба вже достатньо розвинулась.

Саме тому скринінг для людей з зони ризику є обов’язковим раз на 1-3 роки та передбачає контроль глюкози натще і глікованого гемоглобіну навіть за відсутності симптомів. Це дає змогу виявити предіабет – початкову оборотну стадію діабету, чи вже продіагностувати цукровий діабет другого типу.

– Що робити, щоб знизити ризик цукрового діабету?

– Перше – не допускати ожиріння або нормалізовувати вагу. Чим більший обвід талії (відкладення жиру саме в животі), тим тяжча інсулінорезистентність і тим вище ризик появи цукрового діабету другого типу.
Друге – регулярно займатись фізичною активністю. Саме робота м’язів є основним елементом лікування та профілактики інсулінорезистентності, а отже - і профілактики цукрового діабету другого типу.
Третє -  регулярний сон. Намагатись раніше лягати спати. 

І, звичайно, дотримуватись стабільного та регулярного режиму харчування. Особливо важливо – достатнє вживання білкових продуктів, овочів і ягід.

Основна порада – регулярність: харчування (важливіша, ніж що саме), фізична активність (важливіше, ніж скільки хвилин витрачено), сон та чек-ап. 

– Якщо аналізи вже показують інсулінорезистентність або предіабет, чи можна ще щось змінити?

Так. Інсулінорезистентність – це ще не хвороба, а стан, який може перейти в діабет другого типу. 

Предіабет – це початкові прояви діабету, і тут якраз є шанс вплинути на перебіг. Він є зворотній, оборотний і наявність інсулінорезистентності ще не означає, що він точно перейде в діабет. 

Навіть із генетичною схильністю можна або повернути показники в норму, або надовго відтермінувати розвиток діабету.

– Яке значення має харчування? Чи є якийсь “антидіабетичний” раціон?

– Харчування – один із ключових чинників, поряд із фізичною активністю і повноцінним сном. Кожен прийом їжі – це виділення інсуліну і ризик, що їжа буде надмірною і відкладання жирових мас продовжуватиметься. Прийоми їжі якоюсь мірою погіршує чутливість до інсуліну. 

Спеціальної “антидіабетичної” дієти не існує, але є рекомендації дотримуватись харчування. Наприклад, принцип Гарвардської тарілки: збалансоване співвідношення білків, овочів, клітковини і повільних вуглеводів. 

Також важливо максимально обмежувати доданий цукор, смаколики, солодощі рафіновані цукри, оброблені продукти (оброблене м’ясо в тому числі) та трансжири навіть цілком здоровим людям, що не мають схильності до цукрового діабету.

Здорове збалансоване харчування в поєднанні з регулярною фізичною активністю і буде найкращою профілактикою цукрового діабету другого типу.

– Як впливають сон, стрес і фізична активність на ризик діабету?

– Фізична активність – один з основних способів нормалізувати інсулінорезистентність, оскільки м’язи, що працюють, утилізують інсулін, знижуючи його концентрацію в крові. 

Натомість хронічний стрес і недосипання ведуть до підвищення кортизолу, що, своєю чергою, погіршує чутливість до інсуліну.

Постійний стрес, тривога і переживання напряму через кортизол підвищують рівень цукру. Часто буває, що людина перед аналізами недоспала або має дуже сильний стрес, і отиримує показники в межах пре діабетичних значень. В таких випадках варто перездати аналізи. 

Емоційний стан напряму впливає на рівень цукру – і може бути однією з причин його підвищення.

– Чи вирішує генетика все наперед, чи спосіб життя важливіший?

– Хоча діабет другого типу має генетичне підґрунтя, вирішальним все ж є спосіб життя. Харчові звички, фізична активність, сон, управління стресом – усе це має більший вплив, ніж сама генетична схильність.

Спосіб життя може допомогти попередити або дуже сильно відтермінувати цукровий діабет. 

– Які обстеження варто робити регулярно, щоб не пропустити проблему?

– Людям із підвищеним ризиком, а також людям 35+ варто щороку перевіряти рівень глюкози в крові натще і глікований гемоглобін. Якщо показники викликають сумніви – рекомендовано пройти оральний глюкозотолерантний тест.