Чому час минає швидше і чи стало менше секунд у добі: науковці дослідили
Чому з віком здається, що роки пролітають швидше? Вчені пояснили, як мозок сприймає плин часу і чому навіть діти відчувають його прискорення. Як повернути відчуття повільного життя — поради психологів та нові наукові дослідження.
Дитинство багатьом здавалося нескінченним, а доросле життя пролітає, мов кадри фільму. Чому ми з віком так відчуваємо час - це те питання, яке досліджували філософи, психологи і нейробіологи. І ось вже є відповіді.
Нове дослідження, опубліковане в журналі Communications Biology, показало: мозок із віком змінює спосіб обробки подій. Він ніби “згладжує” потік життя. І здається, що час летить дуже швидко. Але його можна “уповільнити”, якщо насичувати життя новими враженнями та емоціями.
Як мозок сприймає плин часу
Нейробіологи з Кембриджського центру дослідження старіння мозку провели експеримент за участі 577 людей віком від 18 до 88 років.
Учасники переглядали восьмихвилинний епізод класичного серіалу «Альфред Гічкок представляє» — «Бах! Ти мертвий», а в цей час вчені фіксували активність мозку за допомогою функціональної МРТ.
Серіал обрали не випадково. Його сцени викликають синхронні реакції мозку у людей різного віку й культури, що робить такий матеріал ідеальним для вивчення, як мозок “розбиває” події в часі.
Вчені під час дослідження використали алгоритм, який аналізує, як часто мозок переходить від одного стану активності до іншого.
Результати виявилися показовими:
- у старших людей мозок змінював свої стани повільніше, тобто “фіксував” менше подій;
- у молодих ці зміни відбувалися частіше, тому за однаковий проміжок часу мозок сприймав більше “епізодів”.
Інакше кажучи, мозок молодої людини ділить час на дрібніші відрізки, тоді як у старшому віці події сприймаються узагальнено. Саме тому дитині день здається довгим і насиченим, а дорослому — коротким і одноманітним.
Менше подій — швидше минає день. Коли мозок фіксує менше змін, нам здається, що час летить.
Ще філософ Аристотель помічав: чим більше подій ми проживаємо за певний проміжок часу, тим довшим він здається.
Науковці пов’язують це із процесом нейронної дедиференціації — з віком окремі ділянки мозку стають менш спеціалізованими. Наприклад, зона, що відповідає за розпізнавання облич, у старших людей активується менш вибірково. Через це події сприймаються розмитіше, а межі між ними стираються.
“Ми живемо одразу у двох часових вимірах -зовнішньому, лінійному, де є години, дні, роки. Та внутрішньому, логарифмічному, який сприймає час відносно прожитих років. Для 5-ти річної дитини рік — це 20% її життя, а для 50-ти річної людини - лише 2%. Тож із віком роки природно здаються коротшими”, - пояснює польська дослідниця, лінгвістка Йоанна Шадура з Університету Марії Кюрі-Склодовської.
Як “уповільнити” час
Співавторка дослідження Лінда Геерлігс (Університет Радбауд, Нідерланди) зазначає: “новизна” подій може розтягувати відчуття часу.
Коли ми подорожуємо, навчаємось, починаємо нове хобі або спілкуємось із людьми, що надихають, мозок фіксує більше “кадрів” — більше спогадів. Такі дні здаються довшими, насиченішими й змістовнішими.
Тож, щоб уповільнити час, можна зробити прості речі:
- створити нові спогади - змінювати маршрути прогулянок, знайомитися з новими людьми, пробувати нові страви;
- проводьте більше днів без гаджетів, у природі чи тиші;
- щоденне фіксуйте моменти з життя (щоденник, фото, подяка)
- додавайте емоційність у будні - яскраві почуття збільшують кількість “подій”, які мозок запам’ятовує.
Чому навіть діти сьогодні відчувають, що час летить
Цікаво: психологи останні кілька років відзначають: швидкоплинність часу відчувають не лише дорослі, а й підлітки та діти.
Причини цього явища - не лише у нейробіології, а й у цифровому темпі життя:
- постійна зміна візуальних стимулів (відео, соцмережі, короткі формати);
- надлишок інформації без паузи на “осмислення”;
- відсутність моментів тиші чи нудьги, коли мозок створює нові зв’язки.
Дослідження Університету Мічигану (2023) показало: діти, які проводять понад 4 години на день у цифрових мережах, гірше запам’ятовують події й мають “злиті” часові межі між ними. Через це суб’єктивно їм здається, що дні пролітають миттєво.
Чи справді у добі стало менше секунд
У 2020-х у мережі ширився міф, що “Земля почала обертатися швидше”, і день скоротився.
Насправді, фізично в добі досі 86 400 секунд, але астрономічні спостереження фіксують мікроскопічні коливання — на тисячні частки секунди.
Іноді Земля обертається трішки швидше або повільніше через зміни у розподілі маси льодовиків, океанів і ядра планети. Але це не відчутно для людини. Навіть найшвидший день у новітній історії, яки був 19 липня 2020 року, виявився коротший лише на 1,46 мілісекунди.
Отже, час не прискорився фізично, ми лише сприймаємо його інакше.
