Часте вживання антибіотиків може мати несподіваний побічний ефект

Антибіотики залишаються одним із найважливіших інструментів сучасної медицини. Водночас усе більше досліджень показують: часте або повторне застосування антибіотиків може бути пов’язане з підвищеним ризиком тривоги та депресії. Ймовірна причина — порушення мікробіому кишечника та змінена взаємодія між кишечником і мозком.

Про це пишуть наукові видання та дослідницькі платформи, зокрема Molecular Psychiatry та MedicalXpress, посилаючись на експериментальні й епідеміологічні дослідження.

Що показують наукові дані

Антибіотики, мікробіом і психічні симптоми

У великому спостережному дослідженні (nested case-control) було виявлено, що повторні курси антибіотиків асоціюються зі зростанням імовірності психічних розладів. Зокрема:

• ризик депресії зростав разом із кількістю курсів антибіотиків (odds ratio до 1.40–1.56);

• ризик тривожних розладів також був вищим, особливо при багаторазовому застосуванні пеніцилінів і сульфонамідів (OR приблизно 1.17–1.44).

Ці дані не доводять прямий причинно-наслідковий зв’язок, але вказують на стабільну статистичну асоціацію.

Нові дані: роль ацетилхоліну

Більш свіже експериментальне дослідження на тваринах і людських вибірках показало, що антибіотики можуть:

• знижувати різноманіття кишкових бактерій, зокрема Firmicutes і Bacteroidota;

• зменшувати рівень коротколанцюгових жирних кислот (SCFAs);

• знижувати рівень ацетилхоліну в кишечнику, крові та ділянках мозку, пов’язаних з емоційною регуляцією (зокрема гіпокампі).

Зниження ацетилхоліну корелювало з підвищеними тривожними симптомами. Дослідники також звертають увагу на можливу ключову роль бактерій роду Bacteroides у підтримці цього нейромедіатора.

Можливий механізм впливу

На сьогодні найпоширеніша модель виглядає так:

1. Антибіотики порушують мікробіом кишечника, зменшуючи кількість корисних бактерій.

2. Це призводить до зниження SCFAs і порушення так званої gut-brain axis — системи зв’язку між кишечником і центральною нервовою системою.

3. Одночасно може знижуватися рівень ацетилхоліну — нейромедіатора, важливого для регуляції настрою, уваги та стресових реакцій.

4. У мозку фіксують ознаки нейрозапалення та активації мікроглії, що пов’язують з емоційними розладами.

Важливо підкреслити: це біологічна гіпотеза, яка активно досліджується, але ще не є остаточно доведеною для клінічної практики.

Що це означає на практиці

Антибіотики не варто приймати без призначення лікаря або “для профілактики”. Також, людям, які змушені часто проходити антибактеріальне лікування, доцільно звертати увагу на зміни настрою, рівень тривоги та сну. Деякі дослідження розглядають пробіотики або вплив на холінергічні шляхи як потенційний напрям корекції, але універсальних рекомендацій поки немає.

Сучасні дані свідчать: часте використання антибіотиків може мати наслідки, що виходять за межі інфекційного контролю, включно з можливим впливом на психічне здоров’я. Це не означає, що антибіотиків слід боятися, але підкреслює необхідність зваженого застосування та подальших досліджень взаємозв’язку між мікробіомом і мозком.