6 речей, які більше не є нормою на роботі: покоління Z переписує правила
Колись затримуватися в офісі, відповідати керівникові пізно ввечері й роками залишатися в одній компанії вважалося доказом відданості. Втома була ознакою амбіційності, а незадоволення роботою — майже обов’язковою частиною дорослого життя.
Колись затримуватися в офісі, відповідати керівникові пізно ввечері й роками залишатися в одній компанії вважалося доказом відданості. Втома була ознакою амбіційності, а незадоволення роботою — майже обов’язковою частиною дорослого життя.
Молодші працівники дедалі частіше ставлять ці правила під сумнів. Вони не завжди відмовляються працювати більше, але хочуть розуміти, навіщо це роблять, як буде оцінена їхня праця і де закінчується робочий день.
Шість речей, які покоління Z більше не готове сприймати як норму, зібрало видання YourTango.
1. Затримуватися, щоб здаватися хорошим працівником
У багатьох колективах досі існує негласне правило: хто довше сидить в офісі, той більше працює. Навіть якщо всі завдання виконані, вчасно піти додому іноді означає продемонструвати нібито недостатню залученість.
Покоління Z частіше розділяє тривалість робочого дня та реальну продуктивність. Людина може якісно виконати свою роботу за вісім годин і не залишатися ввечері лише для того, щоб керівник помітив її старанність.
Це не означає повної відмови від понаднормової роботи. Якщо виникла критична ситуація або наближається важливий дедлайн, молоді працівники також можуть працювати довше. Але неоплачуваний час вони не обов’язково сприймають як доказ відданості професії.
2. Вважати постійне невдоволення нормальною частиною роботи
Фрази «всім важко», «робота не повинна подобатися» або «за це хоча б платять» довго допомагали людям залишатися в умовах, які їх виснажували.
Молодші працівники не очікують, що кожен робочий день буде легким і приємним. Вони також стикаються з нудними завданнями, складними колегами та напруженими дедлайнами.
Проте постійний стрес, приниження й відсутність будь-якого задоволення від роботи вони рідше вважають неминучою платою за доросле життя. Якщо ситуація тривалий час не змінюється, представники покоління Z частіше починають шукати іншу роботу.
3. Терпіти неповагу через вищу посаду іншої людини
У традиційній робочій ієрархії керівникові дозволялося значно більше. Він міг підвищувати голос, знецінювати працівника або грубо критикувати його — і все це виправдовувалося посадою.
Покоління Z частіше очікує, що повага буде взаємною. Йдеться не про відмову сприймати зауваження чи виконувати рішення керівництва.
Працівники готові вислуховувати аргументовану критику, змінювати підхід і виправляти помилки. Але крики, образи й публічне приниження вони дедалі рідше вважають допустимим методом управління.
4. Відповідати на повідомлення після завершення робочого дня
Смартфони зробили працівників доступними майже цілодобово. Робочий лист може прийти під час вечері, повідомлення в чаті — перед сном, а дзвінок керівника — у вихідний.
Якщо людина кілька разів відповідає поза робочим часом, це може швидко перетворитися на постійне очікування.
Покоління Z частіше ігнорує повідомлення після завершення робочого дня, якщо не йдеться про справжню надзвичайну ситуацію. Молоді працівники розуміють, як легко одне сповіщення повертає мозок у робочий режим і не дає повноцінно відпочити.
5. Жертвувати особистим життям заради лояльності до компанії
Раніше тривала робота в одній компанії могла давати відчуття стабільності. Працівники роками чекали підвищення, погоджувалися на додаткові обов’язки й відкладали особисті плани, сподіваючись, що відданість зрештою буде винагороджена.
Покоління Z частіше дивиться на працевлаштування як на взаємний обмін. Працівник дає компанії свій час, навички та результати, а компанія пропонує оплату, умови й можливості розвитку.
Якщо цей обмін стає невигідним, молоді люди рідше відчувають провину через зміну роботи. Вони можуть піти заради вищої зарплати, гнучкішого графіка або професійного напряму, який краще відповідає їхнім планам.
6. Вважати вигорання ціною успіху
Постійна втома довго романтизувалася як ознака великої мети. Людина, яка мало спала, не брала відпустку і завжди була зайнята, здавалася амбітною та успішною.
Покоління Z дедалі рідше визначає професійний успіх кількістю принесених заради нього жертв. Відпочинок, особисті стосунки та психічне здоров’я для молодших працівників не обов’язково стоять нижче за кар’єру.
Вони частіше беруть вихідні, говорять про перевантаження та намагаються відійти на крок назад до того, як виснаження стане повним.
Це справді особливість цілого покоління?
Не всі представники покоління Z однаково ставляться до роботи. Погляди людини залежать не лише від року народження, а й від професії, доходу, виховання, країни та можливості змінити роботодавця.
Той, хто не має фінансової подушки або працює у сфері з невеликою кількістю вакансій, може бути змушений терпіти значно більше — незалежно від покоління.
Матеріал YourTango є оглядовою колонкою, а не результатом одного конкретного дослідження. Тому ці шість пунктів доречніше сприймати як опис помітної тенденції, а не точний психологічний портрет усієї вікової групи.
Проте питання, які ставлять молодші працівники, стосуються всіх: чи справді хороший фахівець має бути доступним цілодобово, чи повинна лояльність вимагати особистих жертв і чому виснаження досі плутають з успіхом.