10 тілесних симптомів тривоги: психіатриня пояснила, чому вони виникають

Тривога відчувається не лише як хвилювання, страх або потік тривожних думок. Вона може буквально переходити в тіло — серце починає битися швидше, дихання прискорюється, напружуються м'язи, з'являються нудота, тремтіння чи запаморочення.

У «Зеленому подкасті» лікарка-психіатриня, консультантка методу КПТ Оксана Ведь пояснила, чому тривога здатна викликати настільки різні фізичні відчуття.

В основі цих реакцій — система безпеки організму. Коли мозок помічає потенційну небезпеку, тіло готується реагувати: тікати, нападати або завмирати. Для цього змінюються дихання, серцебиття, кровообіг, робота м'язів і травної системи.

1. Серце починає битися швидше

Під час тривоги організм готується до активних дій. Для цього кров має швидше надходити до великих груп м'язів, тому серцебиття прискорюється.

Сильне або часте серцебиття може стати одним із найпомітніших проявів тривоги. Деякі люди починають особливо уважно прислухатися до роботи серця, через що ці відчуття опиняються в центрі уваги.

2. Дихання прискорюється і може з'явитися відчуття нестачі повітря

Разом із серцебиттям змінюється і дихання — воно стає частішим. Організм таким чином готується до можливої необхідності швидко рухатися.

У деяких людей саме дихальні симптоми стають головним тілесним проявом тривоги. Може здаватися, що стало важче дихати, не вистачає повітря або навіть виникає відчуття задухи.

3. Паморочиться голова

Прискорене дихання змінює газообмін, тому під час сильної тривоги може виникати запаморочення. Також організм у момент небезпеки спрямовує більше крові до великих м'язів, необхідних для швидкої реакції.

Тому запаморочення може бути одним із тілесних проявів тривоги.

4. З'являється тремтіння

Кров активніше надходить до великих груп м'язів — зокрема плечового поясу та стегон. Водночас у тілі може виникати тремор.

Це ще один наслідок того, що організм перейшов у режим підготовки до небезпеки.

5. Холодніють і пітніють долоні та стопи

Під час тривоги долоні й стопи можуть ставати холодними та пітніти. Посилюється і загальне потовиділення: коли тіло готується до фізичного навантаження, організму потрібно захиститися від перегрівання.

Тому спітнілі долоні чи раптове відчуття жару під час сильного хвилювання можуть бути частиною фізіологічної реакції на тривогу.

6. Болять шия, спина та голова

Під час тривоги м'язи напружуються. Якщо небезпека минула і система тривоги заспокоїлася, напруження поступово знижується. Але при тривалій тривозі м'язи можуть залишатися напруженими значно довше.

Наслідком хронічного напруження можуть бути головний біль, біль у шиї та спині. Тому постійно «затиснута» спина чи шия іноді можуть бути пов'язані не лише з фізичним навантаженням, а й із тривалим станом тривоги.

7. Частіше хочеться в туалет

Тривога може впливати й на роботу сечовидільної та травної систем. Під час сильної реакції на небезпеку організм перебудовує роботу систем, які в цей момент не є пріоритетними.

Через це під час хвилювання людина може частіше відчувати позиви сходити в туалет — як «по-маленькому», так і «по-великому».

8. Може нудити

Той самий механізм може проявлятися нудотою, а при дуже сильній тривозі — навіть блюванням.

Тому ситуація, коли перед важливою подією або в момент сильного страху «скручує живіт», може бути пов'язана саме з реакцією організму на тривогу.

9. Пересихає в роті та реагує шлунково-кишковий тракт

Коли організм вважає, що потрібно рятуватися від небезпеки, травлення стає не першочерговим завданням. Може змінюватися секреція шлунково-кишкового тракту та з'являтися сухість у роті.

Якщо тривога стає хронічною, прояви з боку ШКТ також можуть ставати частішими. Причому в різних людей є свої найбільш помітні реакції: хтось сильніше відчуває серцебиття, а в когось тривога передусім проявляється через травну систему.

10. Може з'явитися відчуття нереальності того, що відбувається

При дуже різкому підйомі тривоги до фізичних відчуттів можуть додаватися дереалізація та деперсоналізація — відчуття нереальності того, що відбувається, або відстороненості від самого себе.

Одночасно може звужуватися фокус уваги: мозок концентрується на тому, що сприйняв як джерело небезпеки.

Чому в різних людей тривога відчувається по-різному?

Не обов'язково мати одразу всі перелічені симптоми. Як пояснює Оксана Ведь, в однієї людини на перший план може виходити серцево-судинна система, в іншої — шлунково-кишковий тракт, а хтось найбільше помічає зміни дихання та відчуття нестачі повітря.

Важливе значення має й тривалість такого стану. Коли тривога не минає, постійне напруження виснажує. Може погіршуватися сон і апетит, з'являтися втома, дратівливість, труднощі з концентрацією, пам'яттю та прийняттям рішень.

Відчувати тривогу саме по собі нормально — це система, яка допомагає нам реагувати на небезпеку. Але якщо тривога триває довго, виникає навіть тоді, коли актуальної загрози немає, та починає помітно впливати на повсякденне життя, це вже може бути приводом звернутися по професійну допомогу.

Більше про те, як працює тривога, чому вона відчувається в тілі та коли стає проблемою - у подкасті з психіатринею Оксаною Ведь.